Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.I., Данчука В.Г.,
Балюка М.I., Косенко В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Міністерства житлово-комунального господарства Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, Міністерства будівельної
політики та архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
третя особа - державне підприємство "Кримське республіканське
протизсувне управління" (далі - ДП "КРПУ"), про поновлення на
роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду
від 10 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим 4 грудня 2007 року,
< span lang=UK style='font-sіze:
14.0pt;mso-bіdі-font-famіly:"Tіmes New Roman
CYR";mso-ansі-language:UK'>
встановила:
У червні 2007 року позивач звернувся в суд із зазначеним
позовом, мотивуючи вимоги тим, що на підставі контракту від 01
вересня 2005 року
№ 28 працював на посаді начальника ДП "КРПУ". Наказом
заступника Міністра житлово-комунального господарства Ради
міністрів Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2006 року №77-п
він був звільнений із цієї посади за невиконання умов контракту з
достроковим його розірванням. Підставою для звільнення зазначені
результати перевірки ДП "КРПУ" у липні 2006 року за розпорядженням
Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 14 липня 2006
року № 412-р , викладені в довідці від 4 вересня 2006 року №
1-35/2501.
Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач просив
поновити його на посаді начальника ДП "КРПУ" та стягнути з
Міністерства житлово-комунального господарства Ради міністрів
Автономної Республіки Крим на його користь заробітну плату за час
вимушеного прогулу.
Рішенням Ялтинського міського суду від 10 вересня 2007 року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки
Крим від 4 грудня 2007 року, позов задоволено частково. Визнано
недійсним і скасовано наказ Міністерства житлово-комунального
господарства від
25 грудня 2006 року №77-п про звільнення ОСОБА_1 з посади
начальника ДП "КРПУ", у позові про поновлення на роботі йому
відмовлено та визнано звільненим із посади начальника ДП "КРПУ" у
зв'язку з ліквідацією підприємства з 10 вересня 2007 року.
Стягнуто з Міністерства будівельної політики та архітектури
Автономної Республіки Крим на користь позивача заробітну плату за
час вимушеного прогулу в розмірі 10 531 грн. 37 коп. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30
грн.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ялтинського міського суду від 10
вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 4 грудня 2007 року в частині відмови йому в
задоволенні позову відносно поновлення на роботі та звільнення з
посади начальника ДП "КРПУ" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
, ухвалити нове рішення, яким поновити його на
посаді, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що на підставі контракту від 1 вересня 2005
року, укладеного Міністерством будівельної політики, архітектури
та житлово-будівельного господарства Автономної Республіки Крим (
далі - Міністерство) з позивачем на строк до 27 травня 2009 року,
останній працював на посаді начальника державного підприємства
"Кримське протизсувне управління" (далі - ДП "КПУ) (а.с. 8-16).
Відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки
від 13 квітня 2004 року №142 ДП "КПУ" перейменовано в ДП "Кримське
республіканське протизсувне управління" (ДП "КРПУ").
Наказом заступника Міністра житлово-комунального господарства
Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2006 року №77-п контракт
№ 28 від 1 вересня 2005 року розірвано достроково, ОСОБА_1
звільнено з посади 11 січня 2007 року на підставі підпункту 5.3
контракту та п. 8 ст. 36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
(а. с. 5-6).
Підставою звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ДП "КПУ"
зазначені факти порушень у діяльності підприємства, виявлені в
процесі перевірки робочою групою, створеною за розпорядженням Ради
міністрів Автономної Республіки Крим (довідка № 01-35/2501 від 4
вересня 2006 року
(а.с. 56-65).
Згідно з довідкою від 4 вересня 2006 року такими порушеннями
є: зростання протягом року у звітні періоди дебіторської
заборгованості; відсутність належно оформлених договорів з
юридичними і фізичними особами на користування берегоукріплюючими
спорудами, що свідчить про неефективне та нецільове використання
майна Автономної Республіки Крим, яке знаходиться на балансі
підприємства; відсутність належного контролю з боку керівництва ДП
"КРПУ" за дотриманням земельного, водного, екологічного
законодавства при використанні фізичними і юридичними особами
прибережної західної смуги берегових споруд, у зв'язку з чим
рекомендовано Міністерству достроково розірвати контракт із
керівником ДП "КРПУ".
Пунктом 5.3 контракту додатковими підставами звільнення
керівника зазначено, зокрема, зростання об'ємів простроченої
кредиторської заборгованості, зростання протягом трьох звітних
кварталів протягом календарного року об'ємів дебіторської
заборгованості, яке не супроводжується збільшенням об'ємів
реалізованої продукції (товарів, послуг).
Визнаючи незаконним наказ про звільнення ОСОБА_1 і про
дострокове розірвання з ним контракту, суд виходив із порушення
відповідачем порядку й строків застосування дисциплінарних
стягнень, передбачених ст.ст 147-149 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
При цьому суд установив, що з довідкою комісії про результати
перевірки діяльності підприємства та виявлені факти порушень від 4
вересня 2006 року позивача не ознайомлено, пояснень із цього
приводу від нього не витребувано, наказ видано через чотири місяці
після складання довідки - 25 грудня 2006 року - і через п'ять
місяців після встановлення порушень (а.с. 48). Крім того, суд
установив порушення відповідачем ч. 3 ст. 40 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
, оскільки в день звільнення ОСОБА_1 з роботи, яким є
останній день роботи - 11 січня 2007 року - він був тимчасово
непрацездатним.
Зазначені обставини судом установлені повно й правильно та
зроблені правильні висновки про незаконність наказу про звільнення
позивача на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
й
дострокового розірвання з ним контракту на підставі підпункту 5.3
цього контракту. Що ж стосується висновку суду про відсутність
підстав для поновлення на посаді та про те, що його необхідно
вважати звільненим згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у
зв'язку з ліквідацією Міністерства, то він суперечить вимогам
закону та матеріалам справи.
Так, як правильно встановлено судом, ОСОБА_1 працював
начальником ДП "КРПУ", що підпорядковувалося Міністерству, яке
уповноважено на укладання контракту з керівником цього
підприємства, яке є юридичною особою.
25 червня 2006 року згідно з постановою Ради міністрів
Автономної Республіки Крим № 414 "Про заходи по виконанню
постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим" від 21 червня
2006 року №135-5/06 "Про систему органів виконавчої влади
Автономної Республіки Крим" Міністерство ліквідовано та на його
базі створено два самостійні міністерства: Міністерство
будівельної політики та архітектури Автономної Республіки Крим і
Міністерство житлово-комунального господарства Автономної
Республіки Крим.
Відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки
Крим від № 414 від 11 грудня 2006 року "Про внесення змін в
постанову Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 13 вересня
1999 року № 226 " Про управління майном" ДП "КРПУ" передано з
підпорядкування Міністерства житлово-комунального господарства
Автономної Республіки Крим до сфери управління Міністерства
будівельної політики та архітектури Автономної Республіки Крим.
Таким чином, з 11 грудня 2006 року ДП "КРПУ" перебувало в
підпорядкуванні Міністерства будівельної політики та архітектури
Автономної Республіки Крим, у зв'язку з чим і з цих підстав наказ
Міністерства житлово-комунального господарства про дострокове
розірвання контракту звільнення позивача з посади керівника ДП
"КРПУ", яке не входило до сфери його управління, є незаконним.
Встановивши факт ліквідації Міністерства, яким було укладено
контракт з ОСОБА_1 на посаді начальника ДП "КРПУ", і факт зміни
підпорядкування ДП "КРПУ", суд дійшов помилкового висновку про те,
ця обставина є підставою для відмови в поновленні позивача на
роботі, а його слід вважати звільненим з дня постановлення судом
рішення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у зв'язку з
ліквідацією Міністерства, з покладенням на новостворене
Міністерство будівельної політики та архітектури Автономної
Республіки Крим, якому в даний час підпорядковане ДП "КРПУ"
обов'язку виплати йому заробітну плату за час вимушеного прогулу в
розмірі 10 531 грн. 37 коп. відповідно до розрахунку (а.с. 139).
Однак такий висновок суперечить нормам ч.ч. 2, 3 ст. 36 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
та роз'ясненням, викладеним у ч. 2 п. 19
постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992
року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"
( v0009700-92 ) (v0009700-92)
(з наступними змінами), відповідно до яких зміна
підпорядкованості підприємства, установи, організації, з якою
працівником укладено трудовий договір, не припиняє дію цього
договору.
У разі зміни власника підприємства чи його підпорядкування, а
також у разі його реорганізації дія трудового договору продовжується,
припинення якого можливе з ініціативи власника або уповноваженого
ним органу лише в разі скорочення чисельності штату працівників.
Судом установлено, що ДП "КРПУ", в якому ОСОБА_1 працював на
посаді начальника, не ліквідовано, а змінено лише його
підпорядкування, що відповідно до ч. 2 ст. 36 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
не може бути підставою для припинення з ним трудового
договору з підстав, передбачених ч. 1 ст. 40 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
, оскільки судом не встановлено й факту скорочення
посади, яку від займав.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
в разі
звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений
на попередній роботі.
Оскільки судами обставини справи встановлені повно та
правильно, правильно визначено норму права, яка регулює
правовідносини сторін, однак неправильно її витлумачено, що
призвело до неправильного вирішення справи в частині позову
ОСОБА_1 про поновлення на посаді, рішення суду в цій частині
підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про
задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду від 10 вересня 2007 року та
ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня
2007 року в частині відмови Волинському Анатолію Костянтиновичу в
позові про поновлення на роботі скасувати. Ухвалити нове рішення,
яким поновити ОСОБА_1 на посаді начальника державного підприємства
"Кримське республіканське протизсувне управління" Міністерства
будівельної політики та архітектури Автономної Республіки Крим.
У решті - судові рішення залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: Л.I. Григор'єва
М.I. Балюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко