У х в а л а
Іменем україни
26 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Лященко Н.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради до
ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, третьої особи, яка
заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання
дитини та визначення місця її проживання, за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від
19 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської
області від 23 травня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2006 року виконавчий комітет Комсомольської
районної у м. Херсоні ради звернувся в суд із вищезазначеним
позовом, посилаючись на те, що малолітня ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1,
залишилася без піклування батьків. Мати дівчинки, ОСОБА_4, померла
IНФОРМАЦIЯ_2, а батько вихованням дитини не займається. Дитина
проживає в бабусі, ОСОБА_2, яка здійснює нагляд та утримання
дитини. Відповідач отримує на дитину пенсію у зв'язку з утратою
годувальника, яку витрачає на свій розсуд. ОСОБА_3 є дитиною, що
практично позбавлена батьківського піклування, але не має
відповідних пільг і не отримує державної допомоги.
У зв'язку з цим позивач просив суд позбавити відповідача
батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1.
У судовому засіданні до участі у справі була залучена третя
особа на стороні позивача із самостійними вимогами - ОСОБА_2, яка
в позовній заяві просила визначити місце проживання її онуки,
ОСОБА_3, у неї, посилаючись на те, що відповідач ніякої участі у
вихованні дитини не бере, зловживає спиртними напоями. Крім того,
зазначала, що після загибелі матері дівчинки в неї, уже проживає
син покійної дочки, а розлучення брата та сестри негативно вплине
на емоційний стан дитини.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19
лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Херсонської області від 23 травня 2007 року, позов виконавчого
комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки -
ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1. Позов ОСОБА_2 задоволено частково,
визначено місцем проживання ОСОБА_3 місце проживання діда,
ОСОБА_4, та баби, ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні
решти вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати
ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами
норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на
питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і
заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші
фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які
мають значення для вирішення справи, та докази на їх
підтвердження; які правовідносини сторін випливають із
встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до
цих правовідносин тощо.
Судові рішення не відповідають цим вимогам.
Ухвалюючи рішення про позбавлення відповідача батьківських
прав відносно його дитини - ОСОБА_3, районний суд виходив із того,
що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо
виховання дитини та жорстоко поводиться з нею. У зв'язку з
висновками про позбавлення відповідача батьківських прав суд
вважав за доцільне визначити місце проживання неповнолітньої
ОСОБА_3 з дідом та бабусею - ОСОБА_4 та ОСОБА_2
З висновками суду першої інстанції погодився апеляційний суд,
залишаючи ухвалене рішення без змін.
Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки суди
дійшли їх без повного дослідження обставин справи, з'ясування прав
і обов'язків сторін.
Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з
підстав, передбачених ст. 164 СК України, у випадках: якщо вони не
забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони
здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли
щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх
обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є
хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких
видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину
щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 30
березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами
законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення
та поновлення батьківських прав" ( v0003700-07 ) (v0003700-07)
роз'яснив, що,
розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що
позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення
дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на
відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на
згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які
грунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом
впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому
питання про його застосування вирішується лише після повного,
всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру
ставлення батьків до дітей.
Вирішуючи спір, суди наведеної норми та зазначених роз'яснень
Пленуму Верховного Суду України не врахували, у порушення ст. ст.
60, 213, 214, 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не з'ясували: які
правовідносини сторін випливають з установлених обставин, які
безпосередні докази свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання
своїх обов'язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна
поведінка відповідача у свідомому нехтуванні своїми обов'язками,
які докази свідчать про його жорстоке поводження з дитиною, чи
вживалися до відповідача заходи реагування за заявами ОСОБА_4 та
ОСОБА_2 в органи міліції, та ухвалили рішення на припущеннях і
недоведених обставинах.
Суд першої інстанції значну частину розгляду та тексту
рішення приділив з'ясуванню питань засудження ОСОБА_1 задовго до
народження дитини, наслідків засудження після відбуття покарання
та конфліктів із дружиною, посилаючись на постанови про відмову в
порушенні кримінальних справ від 13 січня та 28 вересня 2004 року.
При цьому суд не зазначив, як може конфлікт відповідача з
дружиною, що мав місце 11 січня 2004 року, який подружжям
вичерпано до винесення постанови 13 січня 2004 року, і конфлікт
відповідача, який захищав інтереси своєї дружини та отримав
тілесні ушкодження з іншим громадянином 17 вересня 2004 року (а.с.
90, 91) бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав
відносно дочки, яка народилася тільки IНФОРМАЦIЯ_1.
Суд першої інстанції визнав, що відповідач жорстоко поводився
з дитиною, посилаючись на те, що напередодні загибелі матері
дитини, коли дитині було сім місяців, у квартирі між її батьками
виник конфлікт.
У чому полягає жорстокість батька відносно дитини в такому
віці, суд не вказав.
Суд дійшов висновку про те, що відповідач ухилявся від
виховання дитини, отримуючи соціальну допомогу, не використовував
ці кошти на дитину, не давши оцінки показанням свідків (а.с.
163-167) про те, що ОСОБА_1, коли дитина була в нього, утримував
її, доглядав за нею, а коли дитина була в ОСОБА_2, передав їй
кошти.
З'ясування цих обставин має істотне значення для правильного
вирішення справи.
Оскільки справа вирішена судом із порушенням вимог закону,
судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на
новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч.
2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19
лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області
від 23 травня 2007 року скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук