Колегія суддів Судової палати у

цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Капустянський Граніт" про відшкодування моральної шкоди,

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він 15 років працював водієм на підприємстві та знаходився під дією шкідливих факторів. 7 лютого 2007 року відповідно до висновку Кіровоградського обласного МСЕК позивачу встановлено третю групу інвалідності з втратою 50 % працездатності. Вважає, що дане професійне захворювання він отримав під час роботи на підприємстві відповідача, який повинен відшкодовувати йому моральну шкоду. Просив суд стягнути з відповідача 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 липня 2007 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто на користь позивача 44 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2007 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 липня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі закритого акціонерного товариства "Капустянський Граніт" ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з ВАТ "Капустянський граніт" на користь позивача 44 000 грн. моральної шкоди, суди як першої так й апеляційної інстанції виходили із того, що в 2007 році втратили чинність положення ст. ст. 21,28 та 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності", які передбачали відшкодування моральної шкоди, і відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України та ст.ст. 1166 та 1168 ЦК України зобов'язали ВАТ "Капустянський граніт" відшкодувати заподіяна позивачу моральну шкоду.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про охорону праці", ст. 173 КЗпП України відшкодування вказаної шкоди здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) від 14 січня 1998 року передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян в разі настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за рахунок грошового фонду, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцям, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Крім того, Законом України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року (1105-14) , який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, визначається правова основа та механізм відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахованим і членам їхніх сімей з Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Оскільки факт отримання позивачем професійного захворювання встановлено висновком Кіровоградського обласного МСЕК від 7 лютого 2007 року після створення Фонду, то у апеляційного суду не було законних підстав для покладення відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди на підприємство.

Однак, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно з п. 22 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не відповідає за завдану моральну шкоду, оскільки зупинено дію абз.4 ст. 1 підпункту"е" пункту 1 частини першої ст. 21, частини 3 статті 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які потягли втрату працездатності" у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їхніх сімей.

Крім того, ч. 3 ст. 34 із вказаного Закону виключена відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 (717-16) року.

Враховуючи наведене, судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні вказаного спору неправильно застосовані норми матеріального права, тому вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ВАТ Капустянський граніт" задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2007 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Капустянський Граніт" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.