розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та встановлення порядку спілкування з нею, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 3 грудня 2007 року,

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від

11 червня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і встановлено порядок спілкування батька з донькою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; а саме щотижня в суботу з 9 години до 20 години.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13 серпня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду.

19 жовтня 2007 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 29 жовтня 2007 року ОСОБА_2 відмовлено в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишено цю заяву без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 3 грудня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду від

13 серпня 2007 року залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 3 грудня 2007 року, посилаючись на порушення процесуальних норм права апеляційним судом при її постановленні.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2, суд виходив із того, що відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України ухвала районного суду про залишення без розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, а в такому разі може бути оскаржене саме заочне рішення.

Зазначений висновок апеляційного суду є правильним і відповідає вимогам закону.

Разом з тим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена з порушенням процесуальних норм права.

Відповідно до ст. ст. 295, 297 ЦПК України до неналежно оформленої апеляційної скарги застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 та наявних у справі матеріалів, метою оскарження відповідачки є заочне рішення суду від 11 червня 2007 року, апеляційну скаргу на яке вона подала ще 4 липня 2007 року, на що є посилання й у поданій 12 листопада 2007 року апеляційній скарзі, яку оскаржуваною ухвалою залишено без розгляду.

Установивши недоліки поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги від

12 листопада 2007 року, суддя відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи, характеру спору, (який безпосередньо впливає на права малолітньої дитини) та порядку його вирішення судом, повинен був надати відповідачці строк для усунення недоліків даної скарги.

Крім того, як убачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_2 ставилося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення (апеляційна скарга на яке міститься в матеріалах справи), однак судом це питання не вирішено.

За таких обставин ухвала апеляційного суду як така, що постановлена з порушенням процесуальних норм права та яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 336. 342 ЦПК України (1618-15) колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 3 грудня 2007 року скасувати, передати питання на новий розгляд до апеляційного суду.