У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                   19 березня 2008 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого Гнатенка А.В.,
 
     суддів: Григор'євої Л.I., Барсукової В.М.,
 
     Данчука В.Г., Косенка В.Й., -
 
     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення від права на  спадкування,  визнання
права власності на 1/2 частину будинку в  порядку  спадкування  та
встановлення  факту  родинних  стосунків,  за  касаційною  скаргою
ОСОБА_2  на  рішення  Приморського  районного  суду  м.  Маріуполя
Донецької області від 18 квітня 2007 року та  ухвалу  апеляційного
суду Донецької області від 5 липня 2007 року,
 
                           встановила:
 
     У січні 2007 року позивачка звернулась у  суд  із  зазначеним
позовом, мотивуючи вимоги тим,  що  IНФОРМАЦIЯ_1помер  її  брат  -
ОСОБА_3., після смерті якого відкрилась  спадщина  у  вигляді  1/2
частини будинкуАДРЕСА_1
 
     Зазначала, що вона в установлений законом шестимісячний строк
звернулась до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із
заявою про прийняття спадщини, однак із такою ж заявою звернувся й
відповідач, який є сином ОСОБА_3. та її племінником.
 
     Указувала, що за життя ОСОБА_3. відповідач протягом більш ніж
14 років не надавав йому ніякої допомоги, хоча той  був  інвалідом
другої групи та потребував такої допомоги.  Вона  піклувалася  про
брата, забезпечувала всім необхідним для нормального життя, а саме
меблями, побутовою технікою, одягом, взуттям,  допомагала  грошима
на обладнання та ремонт будинку.
 
     Просила усунути відповідача від права  на  спадкування  після
смерті ОСОБА_3. та  визнати  за  нею  право  власності  в  порядку
спадкування на 1/2 частину зазначеного будинку.
 
     Рішенням Приморського районного суду м.  Маріуполя  Донецької
області від 18  квітня  2007  року,  залишеним  без  змін  ухвалою
апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2007  року,  позов
ОСОБА_1. задоволено. Установлено факт,  що  ОСОБА_1.,IНФОРМАЦIЯ_2,
яка  народилася  в  м.  Маріуполі,  є  рідною  сестрою   ОСОБА_3.,
IНФОРМАЦIЯ_3. Усунено ОСОБА_2.  від  права  на  спадкування  після
смерті ОСОБА_3., який  помер  IНФОРМАЦIЯ_1.  Визнано  за  ОСОБА_1.
право на 1/2 частину будинкуАДРЕСА_1в  порядку  спадкування  після
смерті ОСОБА_3. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь  ОСОБА_1.  81  грн.
судових витрат.
 
     У  поданій  до  Верховного  Суду  України  касаційній  скарзі
ОСОБА_2. просить скасувати рішення Приморського районного суду  м.
Маріуполя Донецької  області  від  18  квітня  2007  року,  ухвалу
апеляційного суду Донецької області  від  5  липня  2007  року  та
ухвалити  нове  рішення,  яким  відмовити  в  задоволенні  позову,
посилаючись на неправильне застосування судами норм  матеріального
права й порушення норм процесуального права.
 
     Судами  встановлено,  що  IНФОРМАЦIЯ_1помер  ОСОБА_3.,  після
смерті  якого  відкрилася   спадщина   на   1/2   частину   жилого
будинкуАДРЕСА_1
 
     Відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         із заявами
про  прийняття  спадщини  в  установлений  ст.  1270  ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
          строк  звернулися  ОСОБА_2.  -  син  померлого  -   та
ОСОБА_1. - сестра померлого (факт родинних  відносин  померлого  й
ОСОБА_1. установлений судом).
 
     Задовольняючи вимоги ОСОБА_1.  про  усунення  ОСОБА_2.,  сина
спадкодавця, від права на  спадкування  за  законом  після  смерті
батька, суд першої інстанції, з яким  погодився  апеляційний  суд,
виходив  із  того,  що  ОСОБА_2.  не  піклувався  про  батька,  не
відвідував його й не надавав йому допомоги, якої той потребував  у
силу стану здоров'я та неналежного матеріального  забезпечення,  а
тому, на думку суду, перебував у безпорадному стані.
 
     Однак  такого  висновку  суди  дійшли   з   порушенням   норм
матеріального й процесуального права.
 
     Так, відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          особа
може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо  судом
буде  встановлено,  що  вона  ухилялася   від   надання   допомоги
спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або  каліцтво
був у безпорадному стані.
 
     Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні
такої справи згідно з вимогами ст.  214  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
повинен  установити   як   факт   ухилення   особи   від   надання
спадкодавцеві допомоги,  так  і  факт  перебування  спадкодавця  в
безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу  або  каліцтво
та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
 
     Під безпорадним станом  слід  розуміти  безпомічність  особи,
неспроможність її своїми силами через похилий вік,  тяжку  хворобу
або каліцтво фізично та матеріально самостійно  забезпечити  умови
свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього  догляду,
допомоги та піклування.
 
     Ухилення  особи  від  надання  допомоги  спадкодавцеві,  який
потребував допомоги,  полягає  в  умисних  діях  чи  бездіяльності
особи,  спрямованих  на  уникнення   від   обов'язку   забезпечити
підтримку та допомогу спадкодавцю,  тобто  ухилення,  пов'язане  з
винною поведінкою особи, яка усвідомлювала  свій  обов'язок,  мала
можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних  дій.  Таким
чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
 
     Крім  того,  підлягало  з'ясуванню  судом   і   питання,   чи
потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання
її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу
надавати таку допомогу.
 
     Усупереч вимогам ст. ст. 213 - 215  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
суд указаних обставин не встановив і не  зазначив  у  рішенні  про
доведеність фактів безпорадного стану спадкодавця, його потреби  в
отриманні допомоги від сина (який  проживав  у  іншому  місті)  за
умови  надання  йому  за  висновком  суду   допомоги   сестрою   й
племінницею та ухилення відповідача від надання  допомоги  батьку,
ураховуючи, що за змістом ч. 5 ст. 1224 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         лише
при одночасному настанні цих  обставин  і  доведеності  зазначених
фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на
спадщину.
 
     Оскільки  ухвалені  судові  рішення  в  частині  позову   про
усунення від  права  на  спадкування  не  відповідають  зазначеним
вимогам,  рішення  в   цій   частині   підлягають   скасуванню   з
направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
 
     Рішення Приморського районного суду  м.  Маріуполя  Донецької
області від 18  квітня  2007  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Донецької області  від  5  липня  2007  року  в  частині  усунення
ОСОБА_2від  права  на  спадкування,   визнання   за   ОСОБА_1права
власності на S  частину  будинку  АДРЕСА_1в  порядку  спадкування,
стягнення з  ОСОБА_2на  користь  ОСОБА_181  грн.  судових  витрат,
скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до  суду
першої інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий   А.В. Гнатенко
 
     Судді: Л.I. Григор'єва
 
     В.Г. Данчук
 
     В.М. Барсукова
 
     В.Й. Косенко