У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     14 березня 2008 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого
 
     Яреми А.Г.,
 
     суддів:
 
     Барсукової В.М.,
 
     Косенка В.Й.,
 
     Прокопчука Ю.В.,
 
     Берднік I.С., Гнатенка А.В.,
 
     Костенка А.В., Левченка Є.Ф.,
 
     Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
 
     Григор'євої Л.I.,
 
     Лихути Л.М.,
 
     Сеніна Ю.Л.,
 
     Гуменюка В.I., Данчука В.Г.,
 
     Охрімчук Л.I., Патрюка М.В.,
 
     Шабуніна В.М., -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства
з  обмеженою  відповідальністю  "Світ  розваг"  до  товариства   з
обмеженою  відповідальністю  "Супутник",  ОСОБА_1,  треті   особи:
інспекція державного архітектурного контролю Головного  управління
містобудування,  архітектури  і  земельних  відносин   Харківської
міської ради, управління пожежної безпеки Міністерства  України  з
питань надзвичайних ситуацій в Харківській області, про поновлення
порушеного  права,  знесення  самовільно  зведених  будівель,   за
скаргою товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Супутник"  про
перегляд у зв'язку з винятковими  обставинами  рішення  Київського
районного  суду  м.  Харкова  від  4  жовтня  2004  року,   ухвали
апеляційного суду Харківської області від  23  грудня  2004  року,
ухвали Верховного Суду України від 24 листопада 2005 року,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У вересні 2004 року товариство з  обмеженою  відповідальністю
(далі - ТОВ)  "Світ  розваг"  звернулося  до  суду  із  зазначеним
позовом,  мотивуючи  свої  вимоги  тим,  що  відповідачі   провели
самовільні  будівельні  роботи  щодо  заміни  внутрішньої  частини
приміщень пам'ятки архітектури, поглибили рівень підлоги  поверху,
знесли капітальну стіну центральної  частини  цокольного  поверху,
зробили  прибудову  тамбура   та   самовільно   збудували   навіс,
приєднавши його частини  і  елементи  до  пам'ятника  архітектури,
зруйнували пожежні сходи виходу з другого поверху,  який  належить
позивачу, тому останній просив  знести  навіс  площею  50  кв.  м,
привести в первинний  стан  підвал,  що  виступає  на  1,8  м  від
зовнішньої стіни дворової частини приміщення, і територію на місці
збудованого приямка площею 50 кв. м.
 
     Ухвалою судді Київського районного  суду  м.  Харкова  від  3
вересня 2004 року заборонено інспекції  державного  архітектурного
контролю Головного управління містобудівництва  та  архітектури  і
земельних відносин Харківської міської  ради  надавати  дозвіл  на
проведення  будівельних  робіт,  заборонено  управлінню   пожежної
безпеки МНС  України  в  Харківський  області  погоджувати  проект
будівництва літнього майданчика кафе біля існуючого кафе  (далі  -
ТОВ) "Супутник" за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 14.
 
     Рішенням Київського районного суду м. Харкова  від  4  жовтня
2004 року позов  задоволено.  Зобов'язано  "Супутник"  та  ОСОБА_1
знести навіс площею 50 кв. м, самовільно прибудований до будинку №
14 по вулиці Сумскій у місті Харкові; привести  в  первинний  стан
підвал, що виступає на 1,8 м від зовнішньої стіни дворової частини
приміщення,  привести  в  первинний  стан   територію   на   місці
збудованого приямка площею 50 кв. м за адресою:  м.  Харків,  вул.
Сумська,14; знести тамбур площею 15,6 кв.  м  у  дворовій  частині
будівлі по вулиці Сумський, 14  у  місті  Харкові;  привести  його
відповідно до попередніх меж так,  щоб  його  площа  становила  не
більше 2,4 кв. м; поновити пожежні  сходи,  що  ведуть  з  другого
поверху будівлі № 14 по вулиці Сумський у місті Харкові;  поновити
капітальну стіну цокольного поверху цієї ж будівлі. Стягнуто з ТОВ
"Супутник" і ОСОБА_1 на користь ТОВ "Світ розваг" державне мито  в
розмірі 11 грн. 75 коп. з кожного та на користь держави по 13 грн.
75 коп. з кожного.
 
     Ухвалою апеляційного суду Харківської області від  23  грудня
2004 року ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від  3
вересня 2004 року та рішення Київського районного суду м.  Харкова
від 4 жовтня 2004 року залишено без змін.
 
     Ухвалою колегії суддів Судової  палати  у  цивільних  справах
Верховного Суду України від 24 листопада 2005  року  вищезазначені
рішення залишено без змін.
 
     Рішенням господарського суду Харківської області від 9 червня
2004  року  позов  задоволено.  Зобов'язано   відповідача   знести
самовільно побудований літній майданчик загальною площею 50 кв.  м
із затилля сторони будинку, що розташований за адресою: м. Харків,
вул. Сумська, 14,  і  привести  територію  із  затилля  будинку  в
первинний стан та побудований тамбур загальною площею 15,5 кв.  м;
відновити зруйнований під час будівництва тамбур площею 2,4 кв.  м
згідно з паспортом будинку від 1949 року.
 
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
2  вересня  2004  року,  залишеною  без  змін  постановою   Вищого
господарського суду України від 13 січня 2005 року,  рішення  суду
скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
 
     У січні 2006 року до Верховного Суду України  ТОВ  "Супутник"
подало скаргу, в якій  ставиться  питання  про  перегляд  указаних
судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на
неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм одного  й
того самого положення закону,  зокрема,  Вищий  господарський  суд
України вважає, що  відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів
України від 25 березня 1993 року № 225 "Про затвердження Положення
про державний архітектурно-будівельний контроль"  ( 225-93-п ) (225-93-п)
          та
Закону України "Про відповідальність  підприємств,  їх  об'єднань,
установ та організацій за правопорушення у  сфері  містобудування"
( 208/94-ВР ) (208/94-ВР)
          обов'язок   здійснення   контролю   та   проведення
перевірок законності  будівельних  робіт  покладено  на  інспекції
державного архітектурно-будівельного  контролю  у  складі  органів
містобудування і архітектури. У разі виявлення фактів  самочинного
будівництва   зазначеними   інспекціями   складаються   відповідні
протоколи, в яких указується,  у  чому  полягає  факт  самочинного
будівництва, які об'єкти та їх складові були самочинно побудовані,
тобто належним доказом використання земельної ділянки  могли  бути
тільки вказані протоколи, які  суду  надані  не  були.  Неоднакове
застосування судами касаційної  інстанції  одного  й  того  самого
положення Закону України  "Про  відповідальність  підприємств,  їх
об'єднань,  установ  та  організацій  за  правопорушення  у  сфері
містобудування"  ( 208/94-ВР ) (208/94-ВР)
        ,   постанови   Кабінету   Міністрів
України від 25 березня 1993 року № 225 "Про затвердження Положення
про державний архітектурно-будівельний  контроль"  ( 225-93-п ) (225-93-п)
          і
норм Закону щодо належності та допустимості доказів (ч. 2  ст.  34
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та п. 2 ст. 59  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        )
призвело  до  прийняття  Вищим  господарським  судом  України   та
колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України протилежних рішень.
 
     Перевіривши  матеріали  справи,  обговоривши  доводи  скарги,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України дійшла до висновку, що скарга не  підлягає  задоволенню  з
таких підстав.
 
     Відповідно до ст. 357 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  якщо  після
касаційного  розгляду  справи  виявлено  неоднакове   застосування
судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону,
то справа розглядається колегією  суддів  на  спільному  засіданні
відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності  не
менше  як  двох  третин  чисельності  кожної  палати.  Головує  на
спільному засіданні Голова Верховного Суду  України  або  один  із
його заступників.
 
     Згідно з п. 1 ст. 354 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         судові  рішення
у  цивільних  справах  можуть  бути  переглянуті   у   зв'язку   з
винятковими обставинами після їх перегляду в касаційному  порядку,
якщо вони оскаржені з  мотивів:  неоднакового  застосування  судом
(судами) касаційної  інстанції  одного  і  того  самого  положення
закону.
 
     Судами встановлено, що будинок №  14  по  вулиці  Сумський  у
місті Харкові є  пам'ятником  архітектури  (реєстровий  номер  84,
затверджений Харківським міськвиконкомом 30  квітня  1980  року  №
334).
 
     Позивач згідно з договором оренди від  11  лютого  2003  року
орендує нежитлове приміщення площею 1460,3 кв. м у цьому будинку.
 
     Відповідачка ОСОБА_1 є власником приміщень цокольного поверху
площею 189,6 кв. м, у тому числі тамбура 2,3 кв.  м,  які  здає  в
оренду ТОВ "Супутник", засновником якого вона є. ТОВ "Супутник"  є
власником приміщень площею 57,2 кв. м.
 
     У порушення вимог Закону України від 14 жовтня 1994 року "Про
відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій
за правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ) (208/94-ВР)
        , постанови
Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993  року  №  225  "Про
затвердження  Положення  про  державний   архітектурно-будівельний
контроль" ( 225-93-п ) (225-93-п)
        , Закону України  "Про  культурну  спадщину"
відповідачі самовільно без відповідних дозволів побудували  літній
майданчик і тамбур на землі історико-культурного призначення. Крім
того, знесли пожежну драбину.
 
     За таких обставин суд першої інстанції,  з  чим  погодився  й
апеляційний суд, ухвалив рішення згідно з нормами матеріального та
процесуального права.
 
     Перевіряючи ухвалу апеляційного суду  в  касаційному  порядку
Верховний Суд України правомірно залишив її без змін відповідно до
вимог ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Як  убачається   з   матеріалів   справи   постанова   Вищого
господарського суду України від 13 січня 2005 року колегією суддів
Судової палати у господарських справах Верховного Суду України  не
переглядалась.
 
     Відповідно до ч. 4 ст. 357, п. 1 ч. 1  ст.  358  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку  з
винятковими  обставинами,  Верховний   Суд   України   має   право
постановити ухвалу про  відхилення  скарги  і  залишення  рішення,
ухвали без  змін,  якщо  визнає,  що  судові  рішення  ухвалено  з
додержанням норм матеріального та процесуального права.
 
     З наведених мотивів підстав  для  скасування  ухвали  колегії
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду  України
від  24  листопада  2005  року,  якою  залишена  без  змін  ухвала
апеляційна суду Харківської області від 23 грудня  2004  року,  не
вбачається.
 
     Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                         у х в а л и л а:
 
     Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник" про
перегляд  судових  рішень  у  зв'язку  з  винятковими  обставинами
відхилити та залишити рішення Київського районного суду м. Харкова
від 4 жовтня  2004  року,  ухвалу  апеляційного  суду  Харківської
області від 23 грудня 2004 року та ухвалу колегії  суддів  Судової
палати  у  цивільних  справах  Верховного  Суду  України  від   24
листопада 2005 року без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий А.Г. Ярема
 
     Судді: В.М. Барсукова
 
     I.С. Берднік
 
     А.В. Гнатенко
 
     Л.I. Григор'єва
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук
 
     В.Й. Косенко
 
     А.В. Костенко
 
     Є.Ф. Левченко
 
     Л.М. Лихута
 
     Л.I. Охрімчук
 
     М.В. Патрюк
 
     Ю.В. Прокопчук
 
     М.П. Пшонка
 
     Я.М. Романюк
 
     Ю.Л. Сенін