У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Барсукової В.М., Берднік I.С., Гнатенка А.В., Григор'євої
Л.I., Гуменюка В.I., Данчука В.Г., Косенка В.Й., Костенка А.В.,
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Патрюка М.В., Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України (далі - ВВД ФССНВ) в м. Кривому Розі Дніпропетровської
області, відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ)
"Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення недоплачених
сум відшкодування шкоди та перерахунок щомісячних страхових
виплат, за скаргою ВВД ФССНВ в м. Кривому Розі Дніпропетровської
області про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення
Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2006
року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2007 року
та ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України від 30 липня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВВД
ФССНВ в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, ВАТ
"Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення недоплачених
сум відшкодування шкоди та перерахунок щомісячних страхових
виплат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що, починаючи з 1996 року
до 1 січня 2006 року суми виплат відшкодування шкоди, завданої
професійним захворюванням, обчислювались та виплачували йому із
застосуванням занижених коефіцієнтів тарифних ставок, просив
стягнути з ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" недоплачену
суму за період з 1 січня 1996 року до 1 квітня 2001 року - 7 999
гривень 38 копійок, а з ВВД ФСС в м. Кривому Розі
Дніпропетровської області за період з 1 квітня 2001 року до 1
лютого 2006 року в сумі 15 426 гривень 80 копійок.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12
квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2007 року
рішення районного суду в частині стягнення з ВАТ "Криворізький
залізорудний комбінат" недоплаченої суми відшкодування шкоди за
період з 1 січня 1996 року до 1 квітня 2001 року скасовано, у
задоволенні позову в цій частині відмовлено. У решті - рішення
залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України від 30 липня 2007 року вказані судові
рішення залишено без змін.
До Верховного Суду України надійшла скарга ВВД ФСС в м.
Кривому Розі Дніпропетровської області про перегляд постановлених
судових рішень в частині стягнення коштів з ВВД ФСС в м. Кривому
Розі Дніпропетровської області у зв'язку з винятковими
обставинами - неоднакове застосування судом касаційної інстанції
одного й того самого положення закону - та направлення справи на
новий розгляд у суд першої інстанції.
Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що
з січня 1996 року ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" не
застосувало для розрахунку сум відшкодування шкоди ОСОБА_1
коефіцієнт 2,5 підвищення тарифних ставок, у результаті чого такі
суми були незаконно занижені, тому на його користь підлягають
стягненню суми заборгованості, починаючи з 1 січня 1996 року.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині
стягнення з ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" недоплаченої
суми відшкодування шкоди за період з 1 січня 1996 року до 1 квітня
2001 року, виходив із того, що відносно цих вимог позивач
пропустив установлений законодавством загальний трирічний строк
позовної давності, а тому вони не підлягають задоволенню.
Суд касаційної інстанції погодився з такими висновками судів
першої та апеляційної інстанцій.
Проте з такими висновками судів цілком погодитись не можна з
таких підстав.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
судові рішення
у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з
винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку,
якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом
(судами) касаційної інстанції одного і того самого положення
закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою,
юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні
зобов'язання України.
Колегіями суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України за результатами розгляду цивільних справ
за позовами потерпілих до відділень виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України і підприємств були постановлені
ухвали від 31 травня 2006 року (№ 6-2553ск06), 29 червня 2006
року, 6 грудня 2006 року (№ 6-6894ск06), 27 червня 2007 року (№
6-886св07) відповідно до яких суд касаційної інстанції дійшов до
висновку, що вимоги потерпілого про перерахунок і стягнення сум
щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, у
зв'язку з неправильним застосуванням коефіцієнтів підвищення
тарифних ставок, підлягають задоволенню за час, що не перевищує
трьох років.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 22 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику
розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування
шкоди" ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
, виплати, призначені, але своєчасно не
одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а
також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати
працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом
або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує
трьох років.
Суд у порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
належним чином не визначився із характером спірних правовідносин,
указані вимоги закону залишив поза увагою, усупереч зазначеним
правилам стягнув на користь позивача заборгованість із щомісячних
виплат відшкодування частини втраченого заробітку за весь період,
починаючи з 1 січня 1996 року.
Апеляційний суд, хоча й скасував рішення місцевого суду в
частині стягнення з ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат"
недоплаченої суми відшкодування шкоди за період з 1 січня 1996
року до 1 квітня 2001 року та застосував до цих вимог правила
позовної давності, однак не застосував їх до решти позовних вимог
і без достатніх підстав залишив рішення суду першої інстанції в
частині стягнення сум із ВВД ФСС в м. Кривому Розі
Дніпропетровської області за період з 1 квітня 2001 року до 1
лютого 2006 року без змін.
Такі порушення залишилися поза увагою також суду касаційної
інстанції, що призвело до неоднакового застосування цим судом
одного й того самого положення закону.
За таких обставин ухвала колегії суддів Верховного Суду
України, рішення апеляційного суду та рішення суду першої
інстанції в частині задоволення позовних вимог до ВВД ФСС в м.
Кривому Розі Дніпропетровської області підлягають скасуванню з
направленням справи в цій частині на новий розгляд у суд першої
інстанції з підстав, передбачених ст.ст. 354, 359 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. 358 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області
задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12
квітня 2006 року, рішення колегії суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від
18 січня 2007 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України від 30 липня 2007 року в
частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ВВД ФСС в м. Кривому
Розі Дніпропетровської області скасувати, а справу в цій частині
направити на новий розгляд у суд першої інстанції.
У решті - судові рішення залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
В.М. Барсукова
I.С. Берднік
А.В. Гнатенко
Л.I. Григор'єва
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко
А.В. Костенко
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
М.В. Патрюк
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін
В.М. Шабунін