розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької центральної районної лікарні, третя особа - Володимирецька селищна рада, про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання видати ордер та вселення,

в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Володимирецької центральної районної лікарні про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання видати ордер та вселення.

Зазначав, що наказом № 304-к від 29 липня 1996 року його було прийнято на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю "отоларингологія" у Володимирецьку центральну районну лікарню та зараховано на облік, як молодого спеціаліста, для отримання житла.

Спільним рішенням профспілкового комітету Володимирецької центральної районної лікарні, районної стоматологічної поліклініки та адміністрації від 21 січня 2005 року йому, на сім'ю із 4-х осіб, була надана квартира АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що в наданій йому квартирі він зробив ремонт, а відповідач без законних підстав примусив його виселитися з квартири, просив визнати за ним право користування зазначеним жилим приміщенням, зобов'язати видати йому ордер на вселення у квартиру.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16 січня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені.

У касаційній скарзі Володимирецька центральна районна лікарня просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України (1618-15) під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. та визнаючи за ним право користування квартироюАДРЕСА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що спірне жиле приміщення було надане позивачу у встановленому законом порядку, в зазначеному жилому приміщенні ним проведено ремонт, а тому виконавчий комітет Володимирецької селищної ради зобов'язаний видати ордер ОСОБА_1 на вселення в зазначену квартиру.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Згідно із ст. 58 ЖК України (5464-10) на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Володимирецькою центральною районною лікарнею.

Наказом № 304-к від 29 липня 1996 року його було прийнято на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю "отоларингологія", а наказом № 45 від 2 лютого 1998 року переведено на посаду лікаря-отоларинголога. Наказом № 348-к від 19 травня 2005 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (322-08) .

Рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради від 15 грудня 1998 року ОСОБА_1. було взято на облік, як громадянина, який потребує житла, в порядку загальної черги.

21 січня 2005 року спільним рішенням профкому Володимирецької центральної районної лікарні, районної стоматологічної поліклініки та адміністрації позивачу була надана 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1.

Будинок за адресою АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію актом Державної приймальної комісії від 2 листопада 2005 року, який був затверджений розпорядженням голови Володимирецької райдержадміністрації 25 листопада 2005 року № 388.

Заперечуючи проти позову, Володимирецька центральна районна лікарня зазначала, що 12-квартирний жилий будинок по вул. Сагайдачного, 19 був збудований для лікарів в смт. Володимирець і розпорядженням голови районної держадміністрації за № 415 від 16 грудня 2005 року всі квартири в зазначеному будинку включені до числа службових та крім того, рішення про надання позивачеві спірної квартири скасоване, і спільним рішенням адміністрації та профкому Володимирецької центральної районної лікарні від 4 листопада 2005 року квартира АДРЕСА_1 надана завідуючому поліклініки ОСОБА_2

Вирішуючи спір, суд на порушення статей 214, 215 ЦПК України (1618-15) зазначених доводів відповідача належним чином не перевірив, не дивлячись на те, що вони мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Крім того, зобов'язуючи третю особу - виконавчий комітет Володимирецької селищної ради видати позивачу ордер на вселення у квартиру АДРЕСА_1, суд не взяв до уваги, що відповідно до процесуального становища третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору й вимог щодо законності та обгрунтованості рішення суду, суд не може ухвалити рішення по суті справи проти такої третьої особи, якщо її не залучено до участі у справі як відповідача.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, на порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України (1618-15) належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи і залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Володимирецької центральної районної лікарні задовольнити частково.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 16 січня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.