Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Яреми А.Г.,

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_4. був власником будинку АДРЕСА_1,IНФОРМАЦIЯ_1 о 8 годині 15 хвилин він помер, однак у цей же день нотаріус посвідчив договір купівлі-продажу будинку, укладений між ОСОБА_2. на підставі довіреності від імені ОСОБА_4. та ОСОБА_3 При підготовці до вчинення угоди та під час її посвідчення були сфальсифіковані документи, нотаріус посвідчив договір при наявності заборони на відчуження будинку, при тому, що продавець будинку помер, а тому позивач просила визнати договір купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 23 квітня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2007 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 на праві власності належав ОСОБА_4., 13 вересня 2006 року ОСОБА_4. видавОСОБА_2. довіреність на право продажу зазначеного будинку. IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_4. помер, в цей саме деньОСОБА_2. від імені ОСОБА_4. продала будинок ОСОБА_3.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що існує заповіт ОСОБА_4. від 31 липня 2006 року, за яким він усе своє майно заповідавОСОБА_2., а тому ОСОБА_1. не є його спадкоємцем і не має права оспорювати договір купівлі-продажу, укладений від імені померлого батька.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, зазначивши, що ОСОБА_1. є спадкоємцем ОСОБА_4. у розумінні статті 1261 ЦК України (435-15) , однак відмовив у задоволенні позову з посиланням на те, що при житті ОСОБА_4. його вільне волевиявлення було спрямоване на продаж спірного будинку, ще 26 вересня 2006 року в присутності нотаріуса ОСОБА_4. та ОСОБА_3. узгодили всі умови договору, якийIНФОРМАЦIЯ_1 в період з 7 години 30 хвилин до 8 години 45 хвилин було підписаноОСОБА_2. за довіреністю та ОСОБА_3, а тому договір купівлі-продажу не суперечить закону та моральним засадам суспільства,ОСОБА_2. діяла в межах наданих їй повноважень, договір укладено в належній формі та до смерті ОСОБА_4. й відсутні передбачені законом підстави для визнання договору недійсним.

Проте з такими висновками апеляційного суду цілком погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно частини 4 статті 25 ЦК України (435-15) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до частини 1 статті 237, статті 239 ЦК України (435-15) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Пунктом 6 частини 1 статті 248 ЦК України (435-15) визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

В обгрунтування позову та апеляційної скарги ОСОБА_1. посилалася на те, що IНФОРМАЦIЯ_1ОСОБА_2. не мала права від імені ОСОБА_4. підписувати договір купівлі-продажу, оскільки на час укладення договору власник будинку ОСОБА_4. помер і представництвоОСОБА_2. за його довіреністю припинилося, також уже після смерті ОСОБА_4. та фактично після підписання договору видавалися необхідні для його укладення документи, відповідачі були обізнані про зазначені факти, оскільки біологічна смерть ОСОБА_4. констатована о 8 годині 15 хвилин, про що о 9 годині самеОСОБА_2. та ОСОБА_3. було видано довідку для отримання свідоцтва про смерть.

Апеляційний суд у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України (1618-15) доводи позивачки належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не звернув уваги на положення статей 25, 237, 239, 248 ЦК України (435-15) , не встановив та не зазначив у рішенні обставин, які свідчать про наявність уОСОБА_2.IНФОРМАЦIЯ_1 повноважень на укладення договору на підставі довіреності з огляду на встановлений факт смерті власника будинку ОСОБА_4. ранком того ж дняIНФОРМАЦIЯ_1, також залишилися без відповідної оцінки суду й обставини посвідчення нотаріусом оспорюваної угоди та надання сторонами документів для такого посвідчення.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись статтею 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.