У х в а л а
Іменем україни
12 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Прокопчука Ю.В. Костенка А.В., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, Суворовської районної адміністрації Одеської
міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, третя
особа - орган опіки та піклування Суворовської районної
адміністрації Одеської міської ради, про поділ будинку, що є в
спільній частковій власності, і визнання права власності на
самовільні прибудови та надвірні споруди, встановлення порядку
користування спірним будинком з урахуванням самовільних прибудов і
перебудов, за касаційною скаргою ОСОБА_2, яка діє у своїх
інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, на рішення
апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, Суворовської районної адміністрації Одеської
міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, третя
особа - орган опіки та піклування Суворовської районної
адміністрації Одеської міської ради, про поділ будинку, що є в
спільний частковій власності, і визнання права власності на
самовільні прибудови та надвірні споруди, встановлення порядку
користування спірним будинком з урахуванням самовільних прибудов і
перебудов.
Позивачка посилалася на те, що згідно зі свідоцтвом про право
на спадщину за законом їй належить на праві приватної власності
1/3 частина будинку АДРЕСА_1. 2/3 частини цього будинку належить
на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_2 та її малолітній
дочці, ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за
законом. Позивачка зазначала, що житловий будинок має загальну
площу 67,7 кв.м, житлову 39 кв.м, підсобну 28,7 кв.м та
складається з трьох житлових кімнат площею 19,6 кв.м; площею 9,7
кв.м; площею 9,7 кв.м (перебудованої з кухні); кухні площею 6,9
кв.м, коридору площею 5,4 кв.м та веранди площею 10,2 кв.м, яка
фактично використовується як житлова кімната та має опалення.
Зміна цільового використання приміщень відбулася ще за життя
померлих спадкодавців: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Таким чином, загальна
та житлова площа будинку фактично змінилися у зв'язку зі зміною
цільового використання кухні та веранди.
У 1986 році ОСОБА_4 самовільно прибудувала санвузол площею
6,2 кв.м і коридор площею 2,8 кв.м, а також для обслуговування
житлового будинку самовільно побудувала надвірні споруди, а саме:
літню кухню площею 14,9 кв.м; сарай площею 11,2 кв.м; гараж площею
17,5 кв.м. Після її смерті на все належне їй майно відкрилась
спадщина, яку прийняв ОСОБА_5, який володів самовільно
прибудованими та побудованими спорудами як власник. Після смерті
ОСОБА_5. позивачка та відповідачі прийняли в спадщину все належне
йому майно, у тому числі й самовільно прибудовані та побудовані
споруди, незалежно від того, що свідоцтво про право на спадщину на
них не видавалося. Таким чином, в них виникло право спільної
часткової власності на прибудови та надвірні споруди, які є
невід'ємною частиною спірного будинку, відповідно до належних їм у
ньому часток. Позивачка бажала поділити житловий будинок
відповідно до належних їй і відповідачам часток. У добровільному
порядку вони не можуть домовитись про поділ цього житлового
будинку, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення,
яким визнати право сумісної часткової власності на самовільні
санвузол площею 6,2 кв.м, коридор площею 2,8 кв.м та надвірні
споруди: літню кухню площею 14,9 кв.м, сарай площею 11,2 кв.м та
гараж площею 17,5 кв.м.; поділити житловий будинок АДРЕСА_1, з
урахування здійсненних самовільних прибудов і перебудувань і
відповідно до належних їм у ньому 1/3 та 2/3 частин виділити їй у
володіння, користування та розпорядження житлові кімнати площею
9,5 кв.м, площею 9,7 кв.м, а також гараж площею 17,5 кв.м або
встановити порядок користування ним.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 7 травня
2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2007
року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про
задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2, яка діє у своїх
інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ставить питання
про скасування ухваленого апеляційною інстанцією рішення та
залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на
неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального й
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд
виходив із того, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 були
відсутні правовстановлюючі документи на самовільно прибудовані та
побудовані споруди в спірному будинку, а тому вони не були
спадковим майном і не включені в його перелік та із цих підстав
спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину на них не видавалось
(а.с. 8, 14). У зв'язку з цим в ОСОБА_1 та відповідачів виникло
право спільної часткової власності на прибудови й надвірні
споруди, які є невід'ємною частиною спірного будинку, згідно
належних їм у ньому часток.
Суд не прийняв до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що в неї
виникло право на спірні самовільно побудовані прибудови та
надвірні споруди згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
посилаючись на те, що вона не надала жодних доказів на
підтвердження того, що саме нею було здійснено будівництво спірних
добудов і прибудов у будинку, що їй під уже збудоване нею
самочинне будівництво була відведена земельна ділянка; а також не
можна було вважати правильним посилання позивачки на ч. 4 ст. 376
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, тому що ця норма Закону не передбачає
набуття права власності на самовільно побудовані прибудови та
надвірні споруди.
Виходячи з наведеного суд не прийняв до уваги висновок
експерта в частині варіантів поділу спірного будинку з урахуванням
самовільних споруд, оскільки відсутні правовстановлюючі документи
на зазначені прибудови та перебудови, тому поділ будинку не може
бути зроблений з їх урахуванням, а також за цих підстав не може
бути встановлений порядок користування спірним будинком з
урахуванням самовільних прибудов та перебудов.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам
справи та грунтується на доказах, яким дана належна оцінка.
Проте апеляційний суд безпідставно скасував законне й
обгрунтоване рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про
задоволення позовних вимог щодо визнання права власності на
самовільно добудовані санвузол площею 6,2 кв.м, коридор площею 2,8
кв.м та надвірні споруди: літню кухню площею 14,9 кв.м, сарай
площею 11,2 кв.м та гараж площею 17,5 кв.м - відповідно до часток
спадкоємців у будинку АДРЕСА_1, мотивуючи таке вирішення тим, що
самовільно побудовані прибудови та надвірні споруди на підставі
ст. 561 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
року є об'єктами спадкування, які
сторони фактично отримали в спільну часткову власність, а тому
вони підлягають поділу між спадкоємцями відповідно до належних їм
частин у будинку. На час відкриття спадщини позивачка та
відповідачі не були позбавлені права володіння та користування
ними на підставах передбачених ст. 105 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, яка
передбачала їх знесення за рішенням виконавчого комітету міської
ради громадянином, який здійснив самовільне будівництво. Такі
наслідки до спадкодавця ОСОБА_5 не були застосовані.
Наведене свідчить про те, що апеляційний суд помилково
скасував рішення суду першої інстанції, яке постановлено
відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, тому
рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із
залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав,
передбачених ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в
інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, задовольнити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2007
року скасувати, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси
від 7 травня 2007 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка