У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 березня 2008 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого
 
     Патрюка М.П.,
 
     суддів:
 
     Берднік I.С., Костенка А.В.,
 
     Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П., -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1до
відділу культури виконавчого комітету Черкаської міської ради  про
поновлення на роботі та  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного  прогулу,  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1на   рішення
Соснівського районного суду м. Черкас від 5 лютого  2007  року  та
ухвалу апеляційного суду Черкаської  області  від  6  квітня  2007
року,
 
     в с т а н о в и л а:
 
     15 червня 2006 року ОСОБА_1. звернулась у суд із  позовом  до
відділу культури виконавчого комітету Черкаської міської ради  про
поновлення на роботі та  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу.
 
     Позивачка зазначала, що з 1997 року  працювала  в  Черкаській
дитячій музичній школі № 1 ім. М.В. Лисенка на  посаді  заступника
директора з навчально-виховної роботи.
 
     Наказом від 5 червня 2006 № 9-к року її звільнено із займаної
посади на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        .
 
     Посилаючись на те, що  її  звільнено  із  займаної  посади  з
порушенням трудового законодавства, позивачка просила задовольнити
позов.
 
     Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 5  лютого
2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської
області від 6 квітня 2007  року,  ОСОБА_1.  в  задоволенні  позову
відмовлено.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами
норм  матеріального  й  процесуального  права,   просить   рішення
Соснівського районного суду м. Черкас від 5 лютого  2007  року  та
ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 6 квітня 2007 року
скасувати  й  ухвалити  у  справі  нове  рішення,  яким  її  позов
задовольнити.
 
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
     Судами встановлено, що на підставі наказу від 7  травня  1997
року № 33-к-1 ОСОБА_1. працювала на посаді заступника директора  з
навчально-виховної роботи в Черкаській дитячій музичній школі № 1.
 
     Наказом  відділу  культури  виконавчого  комітету  Черкаської
міської ради від 5 червня 2006 року № 9-к  позивачку  звільнено  з
займаної посади на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         та
переведено  на  посаду  викладача  музично-теоретичних  дисциплін.
Підставою звільнення в наказі зазначено лист  ГоловКРУ  України  в
Черкаській області від 31 березня 2006  року  №  23-03/31-1586  та
лист директора Черкаської дитячої музичної  школи  №  1  ім.  М.В.
Лисенка від 29 травня 2006 року № 70/3.
 
     Наказом  відділу  культури  виконавчого  комітету  Черкаської
міської ради від 26 червня 2006  року  №  12-к  внесені  зміни  до
наказу від 5 червня 2006 року № 9-к. ОСОБА_1. звільнено  з  посади
заступника  директора  з  навчально-виховної   роботи   Черкаської
музичної школи № 1  ім.  М.В.  Лисенка  на  підставі  одноразового
грубого порушення трудової дисципліни (п. 1 ст.  41  КЗпП  України
( 322-08 ) (322-08)
        ,  недостовірність  відображення   даних   у   первинних
документах бухгалтерського  обліку,  які  призвели  до  незаконних
видатків по оплаті праці викладача ОСОБА_2., акт КРУ від 6 березня
2006 року № 01-45/017, лист КРУ України від 31 березня 2006 року №
23-03/31).
 
     Пред'являючи позов,  ОСОБА_1.  указувала  на  порушення  норм
трудового законодавства при її звільненні.
 
     Ухвалюючи рішення  про  відмову  в  задоволенні  позову,  суд
дійшов висновку про відсутність таких порушень.
 
     Проте  повністю  погодитись  із  таким  висновком  не  можна,
оскільки суд уcупереч вимогам ст. ст. 10,  212,  213  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
          всебічно  і  повно  не  згясував  обставини   справи,
пояснення позивачки належним чином не перевірив.
 
     Відповідно до ст. 148 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
          дисциплінарне
стягнення застосовується власником або уповноваженим  ним  органом
безпосередньо за  виявленням  проступку,  але  не  пізніше  одного
місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника
від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування
його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може  бути  накладене
пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
 
     Розглянувши спір, суд виходив із  того,  що  згідно  з  актом
ревізії контрольно-ревізійного відділу в м. Черкасах від 6 березня
2006 року № 01-45/017 ОСОБА_1., в обов'язки якої входило складання
табеля для нарахування заробітної плати педагогічним  працівникам,
вчинила одноразове грубе порушення трудової дисципліни -  проявила
халатність, не перевірила достовірність таких даних,  що  призвело
до незаконних видатків  на  оплату  праці  викладача  ОСОБА_2.  на
загальну суму 399 грн. 99 коп. за жовтень 2004 року.
 
     При цьому суд узагалі  не  встановив,  коли  позивачкою  були
вчинені  дії,  які  є  одноразовим  грубим   порушенням   трудової
дисципліни, та чи дотримано  відповідачем  шестимісячного  строку,
передбаченого ч. 2 ст. 148 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        , при  накладені
на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
 
     Апеляційний  суд  у  порушення  вимог  ст.  303  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         також належним чином не перевірив  доводи  апеляційної
скарги в цій частині, хоча ці доводи заслуговують на увагу.
 
     Керуючись ст. ст. 336,  338,  345  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
     у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
 
     Рішення Соснівського районного суду м. Черкас  від  5  лютого
2007 року та ухвалу апеляційного суду  Черкаської  області  від  6
квітня 2007 року скасувати.
 
     Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий М.В. Патрюк
 
     Судді : I.С. Берднік
 
     А.В. Костенко
 
     Ю.В. Прокопчук
 
     М.П. Пшонка