Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2до ОСОБА_3 виконавчого комітету Волочиської міської ради, третя особа - комунальне підприємство "Волочиське районне бюро технічної інвентаризації", про визнання права власності на садибу та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року,

У червні 2007 року ОСОБА_1у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час перебування в шлюбі з відповідачем здійснили будівництво житлового будинку АДРЕСА_1. Указувала, що у зв'язку з недостатністю коштів для завершення будівництва вищезазначеного будинку, з дозволу органу опіки та піклування, була продана частка житлового будинку АДРЕСА_1 яка належала її синові - ОСОБА_2Посилаючись на те, що кошти від продажу використані на будівницвто спірного житлового будинку, просила визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в рівних частках за собою, ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 5 грудня 2007 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1ОСОБА_2. право власності на 1/3 частку за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (будинок) АДРЕСА_1 від 14 березня 2007 року в частині реєстрації права власності за ОСОБА_3.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1. право власності на спільне майно подружжя - частину будинку АДРЕСА_1 загальною вартістю 302 732 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок на підставі ч. 4 ст. 368 ЦК України є спільною власністю позивачки, її сина та відповідача у рівних частках, як споруджений спільною працею та коштами цих осіб - членів сім'ї.

Скасовуючи рішення з ухваленням нового рішення про визнання права власності за позивачкою та відповідачем в рівних частках з підстав, передбачених ч. 3 ст. 368 ЦК України і відмовляючи у визнанні права власності за ОСОБА_2. апеляційний суд виходив з того, що спірний будинок споруджений подружжям, та що не доведено спорудження його за відповідною угодою подружжя та ОСОБА_2 про створення спільної сумісної власності і вкладу коштів сина позивачки.

З такими висновками погодитися не можна, оскільки судові рішення ухвалено усупереч ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч. 4 ст. 355 ЦК України).

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна (ч. 2 ст. 357 ЦК України).

Згідно із ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 175 Сімейного кодексу України (ст. 79 Кодексу про шлюб та сім'ю України ) майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Суди в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України на вищенаведені вимоги законодавства уваги не звернули; у достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин і правовою нормою, що їх регулює; не встановили та не зазначили в рішеннях, з яких саме джерел надходження коштів будувався спірних будинок, ступеня та розміру участі кожного члена сім'ї в будівництві спірного будинку та яку частку така участь склала у вартості спірного майна на час спорудження тощо.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 5 грудня 2007 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.