розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України", третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька, про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України", третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька, про відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що працював на ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" на підземних роботах. В період роботи на шахті з ним сталися нещасні випадки.

Висновком МСЕК від 19 грудня 2002 року йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності з визначенням інвалідності III групи.

Посилаючись на те, що втратою професійної працездатності йому завдана моральна шкода, просив стягнуто з ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" на його користь 66 400 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 1 червня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2006 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України (1618-15) рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що нещасні випадки з позивачем сталися у 1990 та 1991 роках, тобто до набрання чинності відповідними законодавчими актами про відшкодування моральної шкоди, а тому відсутні правові підстави для покладення на ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. працював на ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" на підземних роботах.

30 серпня 1990 року та 21 жовтня 1991 року з ним сталися нещасні випадки, внаслідок яких він отримав травми.

Висновком МСЕК від 19 грудня 2002 року позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності з визначенням інвалідності III групи.

Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності" (1105-14) право на отримання потерпілим страхових виплат внаслідок професійного захворювання настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Ухвалюючи рішення суд на порушення статей 214, 215 ЦПК України (1618-15) зазначених вимог закону не врахував, у достатньому обсязі не визначився щодо характеру спірних правовідносин та прийшов до помилкового висновку про те, що дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності" (1105-14) не поширюється на спірні правовідносини

Разом з тим, вирішуючи спір, суд не врахував, що відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності" (1105-14) у разі настання страхового випадку обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та на порушення вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України (1618-15) не обговорив питання про притягнення до участі у справі відповідного органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в якості відповідача або співвідповідача.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, на порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України (1618-15) належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини справи і фактів, що спростовують такі доводи і залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 1 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.