У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     5 березня 2008 року м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України у складі :

     Головуючого - Яреми А.Г.,

     Суддів : Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

     Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання  права власності на частину будинку в порядку
спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до  ОСОБА_1,  ОСОБА_3
про  визнання   права  власності  на  частину  будинку  в  порядку
спадкування,

     в с т а н о в и л а :

     У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся  до  суду  з  зазначеним
позовом, посилаючись  на  те,  що  IНФОРМАЦIЯ_1  помер  його  брат
ОСОБА_4, після його смерті  відкрилась  спадщина  на  7/80  частин
будинку  АДРЕСА_1,   спадкоємцями   першої   черги   спадщина   не
приймалась, він є  спадкоємцем  другої  черги,  прийняв  спадщину,
вступивши у володіння будинком.

     Позивач просив визнати за ним право власності на 7/80  частин
будинку АДРЕСА_1.

     ОСОБА_2 пред'явив зустрічний  позов  до  ОСОБА_1  і  ОСОБА_3,
просив визнати за ним  право  власності  на  7/80  частин  будинку
АДРЕСА_1, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 його дочка не
прийняла спадщину, а залишила будинок йому, оскільки іншого  житла
він не мав, після прийняття спадщини він провів ремонт будинку.

     Рішенням Крюківського районного суду  м.  Кременчука  від  11
квітня 2007 року, залишеним без  змін  ухвалою  Апеляційного  суду
Полтавської  області  від  3  липня  2007   року,   відмовлено   в
задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволено зустрічний позов ОСОБА_2.

     У касаційній скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  ухвалені  в
справі судові рішення і  ухвалити  нове  рішення,  посилаючись  на
порушення судами норм матеріального та процесуального права.

     Касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  з   таких
підстав.

     Відмовляючи в задоволенні  позову  ОСОБА_1  та  задовольняючи
зустрічний позов, суд першої інстанції, виходив із того, що  після
смерті ОСОБА_4, який помер IНФОРМАЦIЯ_1, його дочка ОСОБА_5, яка є
спадкоємцем першої черги,  відмовилася  від  спадщини  на  користь
ОСОБА_2., який прийняв спадщину, фактично вступивши  в  управління
майном.

     З таким висновком  погодився  й  суд  апеляційної  інстанції,
залишивши рішення без змін.

     Проте з такими висновками погодитись не можна.

     Відповідно  до  статті  553   ЦК   УРСР   ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,   якою
регулюються спірні правовідносини, спадкоємець за законом  або  за
заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з
дня  відкриття  спадщини.  При  цьому   він   може   заявити,   що
відмовляється  від  спадщини  на  користь  кого-небудь   з   інших
спадкоємців,  закликаних  до  спадкоємства  за  законом   або   за
заповітом, а також  на  користь  держави  або  окремих  державних,
кооперативних   чи   інших   громадських   організацій.   Наступне
скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що
відмовився від спадщини також  той  спадкоємець,  який  не  вчинив
жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього
Кодексу).

     Згідно  статті  530  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          при   відсутності
спадкоємця першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також
в разі, коли  всі  спадкоємці  першої  черги  не  закликаються  до
спадкування,  успадковують  у  рівних  частках:  брати  і   сестри
померлого, а також дід та бабка померлого я к з боку батька, так і
з боку матері (друга черга).

     Судом при вирішенні спору наведені положення закону у повному
обсязі не були враховані.

     Судом не перевірено належним чином обставини відмови  ОСОБА_5
від спадщини, оскільки за  змістом  зазначених  норм  закону  така
відмова має  бути  зроблена  у  письмовій  формі  до  нотаріальної
контори протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а  заяви,
подані після спливу зазначеного  строку,  не  породжують  правових
наслідків. У разі ж не прийняття спадщини  жодним  із  спадкоємців
першої черги, спадщина переходить у рівних частках до  спадкоємців
другої черги.

     За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню  з  передачею  справи  на  новий  розгляд  з   підстав,
передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .

     Керуючись статтею 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

     у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Рішення Крюківського районного  суду  м.  Кременчука  від  11
квітня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду  Полтавської  області
від 3 липня 2007 року скасувати, справу передати на новий  розгляд
до суду першої інстанції.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий - А.Г.Ярема

     Судді:  Є.Ф.Левченко

     Л.М.Лихута

     Л.I.Охрімчук

     Ю.Л.Сенін