У х в а л а
Іменем україни
5 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Лященко Н.П., Костенка А.В., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Севастопольський
морський завод" про стягнення середньої заробітної плати за час
затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою ВАТ
"Севастопольський морський завод" на рішення апеляційного суду м.
Севастополя від 14 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 1999 році ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним
позовом, посилаючись на те, що 31 грудня 1996 року він був
звільнений з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
. При
звільненні відповідач не провів з ним повний розрахунок.
У зв'язку з цим позивач просив стягнути з ВАТ
"Севастопольський морський завод" середній заробіток за час
затримки розрахунку при звільненні в сумі 6 742 грн. 95 коп.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26
червня 2003 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 14 червня 2007
року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове
рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
У поданій касаційній скарзі ВАТ "Севастопольський морський
завод" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й
залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на
порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального
права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Скориставшись визначеним ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
правом скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового
рішення, апеляційний суд усупереч ст. ст. 213, 214 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, неповно з'ясувавши питання: чи мали місце обставини,
якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами
вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із
встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до
цих правовідносин, ухвалив рішення, яке не може вважатися законним
і обгрунтованим.
Правильно визначившись у тому, що відрахунок строку на
звернення з позовом про стягнення компенсації за затримку
розрахунку при звільненні починається з наступного дня після
проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки
розрахунку, апеляційний суд обмежився поясненням представника
позивача (а.с. 162) про те, що невиплачені при звільненні ОСОБА_1
кошти виплачені йому у вересні 1999 року, а тому строк звернення
не пропущений.
При цьому суд не з'ясував, чи відповідають дійсності ці
пояснення з урахуванням пояснень представника позивача (а.с. 98)
про те, що повний розрахунок проведено з ОСОБА_1 30 квітня 1999
року, а також судом не з'ясовано добровільно чи на підставі
судового рішення проведено такий розрахунок.
З'ясування цієї обставини було необхідне, оскільки в разі
присудження заборгованості до стягнення судом відлік строку на
звернення до суду про стягнення компенсації за ст. 117 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
відраховується з часу присудження
заборгованості, а не з часу виконання рішення суду.
Вживши за клопотанням осіб, які беруть участь у справі,
заходи для з'ясування цих обставин і одержавши пояснення
представника позивача (а.с. 91) про те, що справа про стягнення
належної ОСОБА_1 заробітної плати розглядалася судом у 1997 році,
та лист відповідача від 14 травня 2007 року № 03-360 (а.с. між 152
та 153) про виплату позивачу 1 346 грн. 62 коп. заборгованості за
рішенням суду від 7 липня 1997 року у справі № 2320, суд цим
доказам оцінки не дав.
З урахуванням таких порушень, які призвели до неправильного
вирішення справи апеляційним судом, його рішення підлягає
скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд із
підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Севастопольський морський завод" задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Севастополя від 14 червня 2007
року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду
апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
М.П. Пшонка