Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України у м. Павлограді про стягнення недовиплаченої одноразової
допомоги,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України у м. Павлограді про стягнення недовиплаченої одноразової
допомоги.
Зазначав, що перебував у трудових відносинах з шахтами ДХК
"Павлоградвугілля" з 1982 року по 2005 рік.
Висновком МСЕК від 17 березня 2005 року йому встановлено 65%
втрати професійної працездатності: 60% - первинно за професійне
захворювання, а 5% - повторно у зв'язку з травмою, отриманою на
виробництві у 1995 році, з визначенням інвалідності III групи.
Посилаючись на те, що йому невірно була нарахована одноразова
допомога, її розмір обмежено чотирикратною величиною заробітної
плати, просив стягнути з відповідача на його користь 77 622 грн.
40 коп. недовиплаченої одноразової допомоги.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 7 грудня 2006 року, залишеним без
зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 7
травня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у м. Павлограді просить скасувати
ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про
відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального права та
порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно
з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу
своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно до висновку МСЕК від 17
березня 2005 року йому встановлено 65% втрати професійної
працездатності: 60% - первинно за професійне захворювання, а 5% -
повторно у зв'язку з травмою, отриманою на виробництві у 1995
році, з визначенням інвалідності III групи.
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Першотравенську № 4113/4 від 22 березня
2005 року ОСОБА_1 була нарахована одноразова допомога у розмірі 94
022 грн. 40 коп. і обмежена до виплати чотирикратним розміром
заробітної плати.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції, з
висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що
абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
не передбачає обмеження суми
одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми
заробітної плати.
Проте погодитися з такими висновками не можна.
Так, стаття 34 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(далі - Закон) регламентує нарахування
щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування
шкоди.
Частина 2 ст. 34 Закону встановлює порядок нарахування
одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати
працездатності, встановленої МСЕК.
Абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону визначає порядок перерахування
суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні
іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням
іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з
виконанням трудових обов'язків, установленого повторним
обстеженням МСЕК.
При цьому в абзаці 1 ч. 2 ст. 34 Закону встановлено, що
розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного
розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої
справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних
випадків, а абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону такого обмеження не
містить. Але, враховуючи, що абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону не є
спеціальною нормою стосовно абзацу 1 ч. 2 ст. 34 Закону та в цьому
абзаці не встановлюються нові правила визначення розміру раніше
призначеної страхової виплати, то обмеження граничного розміру
одноразової страхової виплати, встановлене абзацом 1 ч. 2 ст. 34
Закону, повинно застосовуватись і при перерахунку розміру допомоги
при повторному встановленні вищого ступеня втрати стійкої
працездатності.
Враховуючи, що фактичні обставини справи встановлені судами
вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону,
колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
ухвалені судові рішення скасувати та
постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України,
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у м. Павлограді задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 7 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Дніпропетровської області від 7 травня 2007 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді
відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Ю.Л. Сенін