У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Прокопчука Ю.В., Костенка А.В., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житлового
будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маловисківського
районного суду Кіровоградської області від 8 грудня 2006 року та
ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
6 грудня 2004 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до
ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обгрунтовувала тим, що з 22 лютого
1970 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі й
спірний будинок збудовано за спільні кошти. У вересні 2002 року
вони розірвали шлюб і відповідач залишився проживати в будинку, а
вона не може ним користуватись. Просила суд поділити будинок між
нею та відповідачем, пропонуючи виділити їй одну кімнату в
житловому будинку та надвірні будівлі, запропоновані експертом
другому співвласнику, а відповідачеві виділити частину будинку з
входом і надвірні споруди, запропоновані експертом першому
співвласнику. ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом, в
якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частину будинку
АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_1 витрати на утримання будинку.
Справа слухалась судами неодноразово.
Останнім заочним рішенням Маловисківського районного суду
Кіровоградської області від 8 грудня 2006 року, залишеним без змін
ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2007 року,
позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у
справі рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на неправильне застосування судовими
інстанціями норм матеріального права та порушення норм
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого
погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірний
будинок побудовано в період подружнього життя на спільні кошти.
Суд поділив будинок виходячи з варіанта поділу будинку,
запропонованого експертом, що, на думку суду, відповідає розміру
ідеальних часток співвласників і передбачає можливість виділення
їх у відокремлену частину будинку із самостійним виходом шляхом
незначних переобладнань.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки
вони не грунтуються на вимогах закону та не підтверджуються
матеріалами справи.
Як убачається з матеріалів справи, сторони перебували в шлюбі
з 22 лютого 1970 року. Під час шлюбу побудували житловий будинок
АДРЕСА_1, що не заперечується сторонами.
Вирішувати спір суд повинен був з урахуванням положень гл. 8
Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
.
Відповідно до вимог закону в разі поділу майна, що є об'єктом
права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини
та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між
ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна
суд може відступити від засади рівності часток подружжя за
обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не
дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи
пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності
подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не
домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений
судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка,
дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації, замість
його частки в праві спільної сумісної власності на майно, зокрема
на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише
за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до довідки Злинської сільської ради від 18 січня
2005 року будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, а будинок АДРЕСА_2
належить ОСОБА_1. Проте судом у повному обсязі це питання не
з'ясовувалось.
Суд у своєму рішенні від 17 серпня 2005 року, вирішуючи
питання про поділ будинку, виділив ОСОБА_1 кімнату площею 9, 5 кв.
м, кухню площею 7 кв. м, веранду площею 6, 4 кв. м; ОСОБА_2 -
кімнату площею 25, 1 кв. м.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду
Кіровоградської області від 8 листопада 2005 року скасовано
рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області
від 17 серпня 2005 року, а справу направлено на новий розгляд.
Підставою скасування рішення стало те, що виділена ОСОБА_1 частина
будинку не відповідає належній їй 1/2 частині, при цьому не
вирішувалося питання щодо грошової компенсації. Однак судом першої
інстанції не виконано вказівки апеляційного суду і в порушення
вимог закону ухвалено таке саме рішення без повного з'ясування
обставин справи.
Крім того, у рішенні суду першої інстанції йде мова про
рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу зустрічного
позову про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину
будинку АДРЕСА_2. Однак, як убачається з матеріалів справи,
зокрема з протоколу судового засідання, зазначене рішення судом не
досліджувалось. Також в ухвалі Маловисківського районного суду
Кіровоградської області від 8 грудня 2006 року про закриття
провадження в частині зустрічного позову йде мова про рішення, що
набрало законної сили, яким у задоволенні позову ОСОБА_2
відмовлено. Проте судами це питання не з'ясовувалося.
За викладених обставин ухвалені у справі рішення без змін
залишатися не можуть і підлягають скасуванню з направленням справи
на новий розгляд до суду першої інстанції, у ході якого суду слід
урахувати наведене й залежно від установленого вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської
області від 8 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової
палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської
області від 12 квітня 2007 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й
оскарженню не підлягає.
Головуючий
< /td>
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка