розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та фермерського господарства (далі - ФГ) "Рубікон" про стягнення пені за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року,

У січні 2007 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 8 лютого 2005 року, 6 травня 2005 року він уклав із ОСОБА_2, а 12 травня 2005 року, 25 червня 2005 року - з ФГ "Рубікон" договори позики, які передбачали сплату неустойки (пені) у розмірі 5 % за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Посилаючись на те, що відповідачі не повернули борг, просив стягнути з ОСОБА_2 297 480 грн. і з ФГ "Рубікон" - 1 314 013 грн. неустойки (пені).

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 7 лютого 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 297 480 грн., з ФГ "Рубікон" на користь ОСОБА_1 1 314 013 грн. пені.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 7 лютого 2007 року в частині визначення розміру неустойки змінено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 тис. грн., з ФГ "Рубікон" на користь ОСОБА_1 100 тис. грн. У решті - рішення залишено без змін.

13 червня 2007 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 7 лютого 2007 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року (а.с. 69-70).

20 червня 2007 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року (а.с. 74, 74 зв.).

Ухвалою Верховного Суду України від 25 червня 2007 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ФГ "Рубікон" про стягнення пені за договором позики.

Ухвалою Верховного Суду України від 19 липня 2007 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 7 лютого 2007 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ФГ "Рубікон" про стягнення пені за договором позики.

9 серпня 2007 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в попередньому судовому засіданні розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ФГ "Рубікон" про стягнення пені за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_2 і призначено вказану справу до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду України від 14 листопада 2007 року зазначені судові рішення за касаційною скаргою ОСОБА_2 відповідно до ст. 338 ЦПК України скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

29 лютого 2008 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в попередньому судовому засіданні розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ФГ "Рубікон" про стягнення пені за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_1 і призначено вказану справу до судового розгляду.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року та залишити в силі рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 7 лютого 2007 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1, яка розглядається відповідно до ч. 2 ст. 348 ЦПК України, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, скасовуючи судові рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд України виходив із порушення судами норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1, не спростовують висновків, зазначених в ухвалі Верховного Суду України (rs1206192) від 14 листопада 2007 року, підстав для залишення в силі рішення суду першої інстанції не вбачається.

За таких обставин, керуючись ст. 348 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 7 лютого 2007 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2007 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.