Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального позашкільного навчального закладу "Станція юний технік Довгинцівського району", відділу освіти виконавчого комітету Довгийнівської районної у м. Кривому Розі ради, управління освіти і науки виконавчого комітету Криворізької міської ради, фінансового відділу виконавчого комітету Довгинцівської районної у м. Кривому Розі ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогул та відшкодування моральної шкоди,

ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працювала керівником гуртка "Юний дизайнер" в комунальному позашкільному навчальному закладі "Станція юних техніків Довгинцівського району"з 1 вересня 1999 року. Згідно наказу № 14 від 29 квітня 2005 року її звільнено з роботи за прогул без поважних причин на підставі ст. 40 КЗпП України. Рішенням Довгинцівського районного суду від 16 травня 2006 року її поновлено на роботі. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року рішення Довгинцівського районного суду від 16 травня 2006 року в частині поновлення на роботі позивачки скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Згідно наказу директора "СЮТ" від 24 квітня 2007 року за № 54 її звільнено на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року. Вважає наказ № 54 про її звільнення незаконним, оскільки рішення апеляційного суду набрало законної сили з дня його проголошення, а її звільнено майже місяць по тому. Відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважаться укладеним і тоді, коли наказ або розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Тобто, з 28 березня 2007 року вона була допущена до роботи і наказ про звільнення виданий лише 24 квітня 2007 року і він є незаконним. Просила визнати незаконним наказ № 54 від 24 квітня 2007 року про її звільнення, поновити її на роботі на посаді керівника гуртка "Юний дизайнер" "СЮТ", стягнути з відповідача на її користь середній заробіток у розмірі 681 грн. та 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 вересня 2007 року, залишеним без зміну ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені рішення судів, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права не встановлено.

Керуючись пунктом 5 частини 3, частинами 4, 5 статті 328 ЦПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального позашкільного навчального закладу "Станція юний технік Довгинцівського району", відділу освіти виконавчого комітету Довгийнівської районної у м. Кривому Розі ради, управління освіти і науки виконавчого комітету Криворізької міської ради, фінансового відділу виконавчого комітету Довгинцівської районної у м. Кривому Розі ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогул та відшкодування моральної шкоди.