рішення
Іменем україни
27 лютого 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,
Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_4, про
розірвання договору купівлі-продажу, стягнення матеріальних
збитків; за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в
інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, третя особа в інтересах
неповнолітнього ОСОБА_7 - орган опіки та піклування Комунарської
районної адміністрації м. Запоріжжя, до ОСОБА_2, ОСОБА_1,
Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя, треті особи:
комунальне підприємство "ВРЕЖО - 5" Комунарського району м.
Запоріжжя, приватні нотаріуси ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про
визнання доручень, розпорядження голови Комунарської районної
адміністрації м. Запоріжжя про приватизацію житла, свідоцтво про
право власності на житло, договору купівлі-продажу недійсними, за
касаційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Комунарського
районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2007 року та рішення
апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 1998 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про
виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, яку він придбав у
відповідачок на підставі договору купівлі-продажу від 23 вересня
1998 року, і просив усунути перешкоди в користуванні належною йому
квартирою.
Під час розгляду справи в 2006 року ОСОБА_1 змінив позовні
вимоги, просив розірвати договір купівлі-продажу спірної квартири
відповідно до вимог ст. 611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та стягнути з
відповідачок матеріальні збитки у вигляді вартості квартири з
урахуванням суми інфляції в розмірі 19 424 грн. 72 коп., 3% річних
у сумі 3 173 грн.29 коп. і моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23
жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної
шкоди залишено без розгляду.
У вересні 1999 року ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулися в суд із
зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Комунарської районної
адміністрації м. Запоріжжя, треті особи - приватні нотаріуси:
ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання доручень на приватизацію
квартири та розпорядження нею недійсними, а також просили визнати
недійсними розпорядження про приватизацію спірної квартири,
свідоцтво про право власності на неї та договір купівлі-продажу.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16
січня 2007 року зустрічний позов задоволено частково. Визнано
розпорядження Комунарського районного суду м. Запоріжжя про
приватизацію житла від 11 вересня 1998 року № 272/23 та свідоцтво
про право власності на житло № 11823 від 11 вересня 1998 року,
видане Комунарською районною адміністрацією м. Запоріжжя на ім'я
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у порядку приватизації квартири АДРЕСА_1,
частково недійсними. Визнано, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві
сумісної власності в порядку приватизації належить S частина цієї
квартири. Визнано договір купівлі-продажу спірної квартири між
ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним. Сторони повернуто в
первісний стан. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1
розмір отриманих за договором купівлі-продажу квартири коштів - 13
725 грн. У частині зустрічних позовних вимог про визнання
недійсними доручення від 26 серпня 1998 року та доручення від 19
вересня 1998 року, виданого ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, відмовлено.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2,
ОСОБА_3 солідарно на його користь матеріальні збитки- розмір
інфляції - 19 424 грн. 72 коп. У частині позову ОСОБА_1 про
розірвання договору купівлі-продажу квартири та стягнення 3 %
річних за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 3 173 грн.
29 коп. відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 травня
2007 року рішення районного суду змінено: скасовано в частині
задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним
договору купівлі-продажу та в частині часткового задоволення
позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків.
Ухвалено в цій частині рішення про визнання договору
купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2
та ОСОБА_1, посвідченого 23 вересня 1998 року приватним нотаріусом
ОСОБА_10, частково недійсним. Визнано, що за цим договором
ОСОБА_2, що діяла в своїх інтересах та від імені ОСОБА_3 на
підставі доручення, продала ОСОБА_1 S частину спірної квартири.
Сторони приведено у первісний стан - стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 вартість S частини квартири в розмірі 6 862 грн. 50 коп.
У позовних вимогах ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків
з ОСОБА_3 відмовлено.
Виключено з резолютивної частини рішення посилання суду на
анулювання в технічному паспорті Запорізького міжміського бюро
технічної інвентаризації запису від 22 вересня 1998 року про
зазначення ОСОБА_1 власником квартири за вищезазначеною адресою.
Відмовлено в позові ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді
суми інфляції.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційних скаргах ОСОБА_2, ОСОБА_3. порушують питання про
скасування ухвалених у справі судових рішень і ухвалення нового
рішення про задоволення їхніх позовних вимог, мотивуючи свою
вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального
права.
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких
підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в двокімнатній
квартирі АДРЕСА_1 постійно проживають і зареєстровані ОСОБА_3.,
ОСОБА_5. ОСОБА_2 та її син -ОСОБА_7, 1992 року народження.
У серпні 1998 році від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 було
оформлено доручення, згідно з яким ОСОБА_3. доручає ОСОБА_2
приватизувати зазначену квартиру. 11 вересня 1998 року видано
розпорядження Комунарської районної державної адміністрації м.
Запоріжжя про передачу в сумісну власність ОСОБА_3, ОСОБА_2
вищевказану квартиру і їм видано свідоцтво про право власності на
житло на праві сумісної власності.
При цьому суд на підставі дослідження наявних у справі
доказів дійшов обгрунтованого висновку, що приватизація спірної
квартири відбулася на підставі свідчень про осіб, які проживали на
час приватизації та були зареєстровані в спірній квартирі, що
частково не відповідають дійсності.
Проте висновки суду про визнання розпорядження Комунарської
районної адміністрації м. Запоріжжя про приватизацію житла від 11
вересня 1998 року № 272/23 та свідоцтва про право власності на
житло частково недійсними, а також визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3
права сумісної власності в порядку приватизації на S частину
спірної квартири не відповідають вимогам закону.
Згідно із ч. 4 ст. 5 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
право на приватизацію
квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням
житлових чеків одержують громадяни України, які постійно
проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку
потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього
Закону.
Установивши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3. приватизували спірну
квартиру з порушенням вимог Закону, суд дійшов помилкового
висновку про те, що вони набули права сумісної власності в порядку
приватизації на S частину квартири.
За таких обставин цей висновок суду не можна визнати
обгрунтованим.
З урахуванням того, що внаслідок незаконної приватизації
квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу продали
квартиру ОСОБА_1, висновок суду першої інстанції про те, що
зазначений договір є недійсним, відповідає вимогам закону і є
обгрунтованим. За договором купівлі-продажу ОСОБА_1 сплатив
відповідачкам 13 725 грн., які підлягають стягненню на його
користь з урахуванням інфляційної суми - 19 424 грн.
Оскільки суди, повно й правильно встановивши обставини
справи, допустили помилку в застосуванні матеріального закону,
який поширюється на спірні правовідносини, колегія суддів Судової
палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що
рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення першої
інстанції - скасуванню частково з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 травня
2007 року скасувати.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16
січня 2007 року в частині визнання розпорядження Комунарської
районної адміністрації м. Запоріжжя про приватизацію житла від 11
вересня 1998 року № 272/23 та свідоцтво про право власності на
житло, видане 11 вересня 1998 року на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
частково недійсними, визнання за ними права сумісної власності на
S частину квартири АДРЕСА_1 скасувати та в цій частині ухвалити
нове рішення, яким визнати недійсними зазначені вище розпорядження
Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя про приватизацію
житла від 11 вересня 1998 року № 272/23 та свідоцтво про право
власності на житло, виданого 11 вересня 1998 року на ім'я ОСОБА_2
та ОСОБА_3.
В іншій частині - рішення суду першої інстанції залишити без
змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: М.П. Пшонка
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук