У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Балюка М.I., Данчука В.Г.,
Барсукової В.М., Косенка В.Й., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області про визнання нечинним і скасування
рішень про відкриття господарського номера, за касаційною скаргою
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення
апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2007 року,
встановила:
У лютому 2007 року позивачі звернулися в суд із зазначеним
позовом, мотивуючи вимоги тим, що попередній власник отриманої
ними квартири ОСОБА_7, домовившись із ними про тимчасове
проживання в переобладнаному гаражі біля їхнього будинку АДРЕСА_1
до закінчення ним облаштування будинку в с. Йосипівка,
неправомірно оформив документи з переведення зазначеного гаража в
жиле приміщення та п'ятий рік не звільняє його.
Посилаючись на те, що вказаними діями ОСОБА_7 порушує їхні
права та інтереси, позивачі просили скасувати рішення
Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької
області від 14 лютого 2006 року № 9 "Про надання дозволу на
переобладнання, реконструкцію", від 31 березня 2006 року № 23 "Про
прийняття в експлатацію", визнати неправомірним і скасувати акт
державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в
експлуатацію від 15 березня 2006 року та зобов'язати відповідача
вирішити питання про знесення самочинно збудованих споруд.
Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області
від 18 липня 2007 року скасовано рішення Старосинявської селищної
ради Старосинявського району Хмельницької області від 14 лютого
2006 року № 9 "Про надання дозволу на переобладнання,
реконструкцію" у частині надання дозволу на переобладнання,
реконструкцію будівлі гаража під жилий будинок ОСОБА_7, від 31
березня 2006 року № 23 "Про прийняття в експлатацію" у частині
прийняття в експлуатацію жилого будинку ОСОБА_7 у АДРЕСА_1;
визнано неправомірним і скасовано акт державної комісії про
прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 15
березня 2006 року. У іншій частині в задоволенні позову
відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15
листопада 2007 року рішення Старосинявського районного суду
Хмельницької області від 18 липня 2007 року скасовано, ухвалено
нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2
відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_1, ОСОБА_2, до якої приєднались ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, посилаючись на порушення їхніх прав оскаржуваним судовим
рішенням, просять скасувати рішення апеляційного суду Хмельницької
області від 15 листопада 2007 року та залишити в силі рішення суду
першої інстанції з мотивів неправильного застосування апеляційним
судом норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові
рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції з таких підстав.
Судами встановлено, що 30 червня 1980 року сім'я ОСОБА_7 за
місцем його роботи отримала квартиру АДРЕСА_2.
Рішенням Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області від 7 грудня 1987 року № 118 ОСОБА_7
надано дозвіл на будівництво гаража біля вказаного будинку.
Рішенням Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області від 19 липня 2000 року № 34 ОСОБА_7
надано дозвіл на переобладнання зазначеного гаража з літньою
кухнею під жилий будинок, а рішенням від 12 вересня 2000 року № 40
ці об'єкти прийнято в експлуатацію з відкриттям окремого нового
номера - АДРЕСА_1.
1 березня 2001 року ОСОБА_7 уклав із ВКТI УМВС України в
Хмельницькій області договір про дольову участь у будівництві
двокімнатної квартири в будинку АДРЕСА_3, передавши спірну
квартиру АДРЕСА_2 згідно з договором обміну від 21 березня 2001
року № 4/429 у власність Управлінню МВС України в Хмельницькій
області.
20 червня 2001 року цю квартиру отримала сім'я ОСОБА_1 і 25
жовтня 2001 року приватизувала її.
Рішенням Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області від 30 липня 2003 року № 19 ОСОБА_2
передано у власність земельні ділянки площею 0,07 га для
обслуговування квартири в указаному жилому будинку та площею 0,05
га для ведення селянського господарства.
11 липня 2004 року прокурор Старосинявського району
Хмельницької області опротестував рішення Старосинявської селищної
ради Старосинявського району Хмельницької області від 19 липня
2000 року № 34.
Рішенням Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області від 1 липня 2005 року № 39 ОСОБА_7
знову надано дозвіл на реконструкцію гаража, яке також було
опротестоване прокурором Старосинявського району Хмельницької
області 29 вересня 2005 року й скасоване рішенням Старосинявської
селищної ради Старосинявського району Хмельницької області від 11
жовтня 2005 року № 50.
На підставі рішення Старосинявської селищної ради
Старосинявського району Хмельницької області від 19 січня 2005
року № 69 ОСОБА_7 10 лютого 2006 року отримав свідоцтво про право
власності на гараж.
Рішенням Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області від 14 лютого 2006 року № 9 ОСОБА_7
втретє надано дозвіл на переобладнання, реконструкцію гаража в
жилий будинок, а рішенням від 31 березня 2006 року № 23 гараж був
прийнятий в експлуатацію як жилий будинок АДРЕСА_1, на який 31
березня 2006 року він отримав свідоцтво про право власності.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд першої інстанції
виходив із того, що ОСОБА_7 змінив цільове призначення зведених
ним споруд гаража з літньою кухнею, перевівши їх у жилий будинок
усупереч вимогам чинного законодавства, та на підставі п. 2 ст.
296 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дійшов висновку про безпідставність
набуття ОСОБА_7 права власності на жилий будинок АДРЕСА_1.
Скасовуючи зазначене судове рішення та ухвалюючи нове рішення
про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із
правомірності узаконення побудованого ОСОБА_7 жилого будинку, що
випливає з рішень Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області від 14 лютого 2006 року № 9 та від 31
березня 2006 року № 23, а також із відсутності створення ним
будь-яких перешкод позивачам чи порушення їхніх прав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду
повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким
суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу
згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі
повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються
як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду як першої, так і апеляційної інстанції
зазначеним вимогам не відповідають.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами заявлені вимоги
про визнання незаконними та скасування рішень Старосинявської
селищної ради Старосинявського району Хмельницької області -
органу влади в порядку, передбаченому КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
(а.с. 2-4, 18, 87-89), однак усупереч вимогам ст. 11 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
судами розглянутий спір у порядку цивільного
судочинства за відсутності звернення позивачів, поданого
відповідно до ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
та без належного з'ясування
дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
Так, заявляючи вимоги в порядку адміністративного судочинства
про скасування рішення селищної ради, визнання неправомірними дій
посадових осіб селищної ради, позивачі посилалися, у тому числі:
на незаконність дій ОСОБА_7 щодо експлуатації та переобладнання в
жилий будинок гаража, розташованого на земельній ділянці біля
належного їм будинку АДРЕСА_1, на порушення при цьому їхніх прав і
прав інших осіб на земельну ділянку та на незаконність у зв'язку
із цим рішень Старосинявської селищної ради Старосинявського
району Хмельницької області про прийняття в експлуатацію і
реєстрацію зазначеного будинку.
Незважаючи на те, що з матеріалів справи вбачається спір
позивачів та інших осіб про право ОСОБА_7 на переобладнаний
будинок і земельну ділянку, на якій він розташований, про що
свідчать матеріали справи та заяви представників друкарні МП
"Офсет", аптеки № 46 і власників будинку АДРЕСА_2, суд першої
інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст. 10, ч. 1 ст. 121, ч. 6 ст.
130, ст. 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не вжив заходів з метою
уточнення підстав та предмету позову, не встановив характер
правовідносин сторін і склад осіб, прав і інтересів яких
стосується цей спір, їхнє процесуальне становище в цьому спорі, у
зв'язку з чим ухвалив рішення, яке не можна визнати законним і
обгрунтованим.
Ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд не усунув
процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції.
Таким чином, ураховуючи, що судом першої інстанції порушені
норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення
справи, і ці порушення не були усунені апеляційним судом, судові
рішення на підставі ч. 2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 342 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України< /o:p>
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області
від 18 липня 2007 року та рішення апеляційного суду Хмельницької
області від 15 листопада 2007 року скасувати, передати справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді: М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко