У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., Лященко Н.П., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ (далі - УМВС) України в Запорізькій області, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційними скаргами управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2001 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 липня 2001 року о 20 годині на перехресті вулиць Рекордної та Алюмінієвої в м. Запоріжжі сталася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП), коли вона та її чоловік - ОСОБА_3, неповнолітній син, ОСОБА_4, на автомобілі ВМВ 740, номерний знак НОМЕР_1, виїжджали з просп. Леніна на вул. Рекордну, автомобілем керував її чоловік, який, зупинивши автомобіль і пересвідчившись, що ніяких перешкод немає, виконав маневр лівого повороту, зайнявши крайній правий ряд (приблизно 1 м від бордюрного каменю), у цей час з-під мосту, зі швидкістю 80 км/год., назустріч їм рухався міліцейський автомобіль ВАЗ-2105, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Її чоловік повернув руль вліво та намагався зупинити автомобіль, однак сталося зіткнення.
Згідно з експертним висновком № 2848 від 6 липня 2003 року ДТП сталася з вини ОСОБА_2, який порушив п.п. 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху. За висновками перевірки в порушенні кримінальної справи відмовлено, оскільки в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутній склад злочину.
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження № 241 від 4 червня 2001 року вартість відновлюваного ремонту належного їй автомобіля складає 41 264 грн. 31 коп., на проведення експертизи нею витрачено 1 630 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд стягнути з відповідача на її користь 41 264 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 5 тис. грн. моральної шкоди та вартість трьох експертиз у сумі 1 630 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2007 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 41 264 грн. 31 коп., вартість експертиз в сумі 1 630 грн., моральну шкоду в сумі 2 тис. грн. Зобов'язано позивачку передати відповідачу замінені деталі з відремонтованого автомобіля BMW. У решті позову відмовлено.
У поданих касаційних скаргах управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області та ОСОБА_2 ставлять питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
Судові рішення не відповідають цим вимогам.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд, з чим погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності вини водія відповідача в порушенні Правил дорожнього руху, відсутності таких порушень у діях водія позивача та з того, що розмір заподіяної шкоди знайшов своє підтвердження.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки їх зроблено без повного з'ясування всіх обставин, без перевірки їх доказами, у тому числі й наявними у справі.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб,
допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Суди зробили висновки з питань обставин ДТП всупереч цим вимогам, оскільки виходили з того, що дослідженнями фахівців та висновком експертизи підтверджено вину водія відповідача в скоєнні ДТП.
При цьому суди не зважили на те, що висновки фахівців не є висновками експертів, а тому не можуть бути доказами у справі.
Беручи за доказ висновок № 2848 від 6 липня 2003 року Запорізького філіалу Українського центру післяаварійних досліджень захисту "Експерт - Сервіс" (а.с. 64-77), суди не дали оцінки листу начальника управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України № 36-39-438 від 6 листопада 2003 року (а.с. 152-154) про те, що бравший участь у проведенні цього висновку ОСОБА_5 атестацію в Центральній експертно-кваліфікаційній комісії Міністерства юстиції України з метою присвоєння кваліфікації експерта не проходив та в Реєстрі атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян не значиться, а експерту Маляру М.I. підтверджено 28 вересня 2001 року раніше присвоєну кваліфікацію судового експерта лише за спеціальністю 12.2 - визначення вартості автотранспорту, розміру завданого збитку власнику транспортного засобу (свідоцтво № 538, термін дії до 28 вересня 2004 року).
При визначенні розміру заподіяння матеріальної шкоди суди також обмежилися висновком фахівця, який не є висновком експерта, та не перевірили вартість відновлюваного ремонту за документами, що підтверджували б дійсні витрати, у тому числі наявні у справі (а.с. 177- 188).
Таким чином, рішення ухвалені не на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, їх не можна визнати законними й обгрунтованими, тому судові рішення як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка