УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                  20 лютого 2008 року   м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі :
 
     головуючого
 
     Патрюка М.В.,
     суддів:
 
     Костенка А.В.,
 
     Лященко Н.П.,
 
     Прокопчука Ю.В.,
 
     Пшонки М.П.,-
 
     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1  до  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду   соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України в м. Кривому  Розі  Дніпропетровської  області
(далі -  відділення  Фонду),  третя  особа  -  закрите  акціонерне
товариство      "Науково-дослідне      виробниче      підприємство
"Криворіжстальконструкція",  про   стягнення   заборгованості   із
щомісячних страхових виплат та перерахування розміру виплат,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У жовтні 2006 року ОСОБА_1, звернувшись до  суду  з  указаним
позовом, зазначав, що  він  перебував  у  трудових  відносинах  із
трестом "Криворіжстальконструкція" (нині -  ЗАТ  "Науково-дослідне
виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція") з 1964 року  до
1992  року.  У  1981  році  з  ним  стався  нещасний  випадок   на
виробництві.  Висновком  МСЕК  від  28  вересня  1981  року   йому
встановлено втрату 25% професійної  працездатності  безстроково  у
зв'язку з трудовим каліцтвом.
 
     З 1981 року  до  1  квітня  2001  року  щомісячні  виплати  з
відшкодування шкоди проводило підприємство, а з 1 квітня 2001 року
до теперішнього часу - відповідач.
 
     Вважає,  що  ЗАТ  "Науково-дослідне  виробниче   підприємство
"Криворіжстальконструкція"  неправильно  проводило   перерахування
розміру   відшкодування   втраченого   заробітку   через   невірне
застосування коефіцієнта підвищення тарифних  ставок  і  посадових
окладів, а також їх незастосування, у зв'язку з чим у  відповідача
виникла заборгованість із щомісячних страхових виплат.
 
     Посилаючись  на  викладене,  просив  стягнути  з  відповідача
вказану заборгованість за період з 1 жовтня 2003 року до 1  жовтня
2006 року в розмірі 14 063 грн. 94 коп. та зобов'язати відповідача
проводити йому щомісячні страхові виплати в розмірі  606  грн.  87
коп., починаючи з 1 жовтня 2006 року, до зміни обставин.
 
     Рішенням  Дзержинського  районного  суду  м.   Кривого   Рогу
Дніпропетровської області від 2 лютого 2007  року,  залишеним  без
змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  22
травня  2007  року,  позов   задоволено   частково.   Стягнуто   з
відповідача  на  користь  позивача  заборгованість  із  щомісячних
страхових виплат за період з 1 жовтня 2003 року до 1  жовтня  2006
року в розмірі 14 063 грн. 20 коп. та щомісячні страхові виплати в
розмірі 606 грн. 84 коп., починаючи з 1 жовтня 2006 року, до зміни
обставин, що тягнуть їх перерахування або припинення відповідно до
закону.
 
     У  поданій  касаційній  скарзі   відділення   Фонду   просить
зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судом
норм матеріального та процесуального права.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Задовольняючи позов, суди виходили з того, що з 1992 року при
перерахуванні  позивачу   сум   страхових   виплат   підприємством
неправильно  застосовувалися  або  ж  не  застосовувалися  взагалі
коефіцієнти  підвищення  тарифних  ставок  та  посадових   окладів
працівників підприємства. Після передачі підприємством  документів
відділенню Фонду, воно також продовжувало неправильно  виплачувати
позивачу  суми   відшкодування   шкоди,   тому   вони   підлягають
перерахуванню та стягненню.
 
     Проте, з такими висновками судів щодо наявності  підстав  для
перерахуванню щомісячних платежів погодитися не можна.
 
     Відповідно  до   п.   28   Правил   відшкодування   власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаної  з
виконанням  ним  трудових  обов'язків,   затверджених   постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  23  червня  1993  року  №   472
( 472-93-п ) (472-93-п)
        ,  перерахований  або  нарахований  розмір  втраченого
заробітку  у  перерахунку  на  100  відсотків  втрати  професійної
працездатності  не  може  бути   більшим   від   середньомісячного
заробітку  відповідного  працівника  (після  підвищення   тарифних
ставок) за умови його роботи протягом повного календарного  місяця
або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
 
     За таких обставин із висновками судів щодо наявності  підстав
для перерахування щомісячних платежів та стягнення суми  недоплати
погодитися не можна, оскільки, змінюючи розмір щомісячних  виплат,
суди як першої, так і  апеляційної  інстанцій  не  перевірили,  чи
відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, не
витребували  від  товариства  відомості  про   розмір   середнього
заробітку  за  професією  позивача  на  кожний  момент  підвищення
тарифних  ставок  протягом  повного  календарного  місяця  або   у
перерахунку на повний календарний місяць роботи, унаслідок чого не
визначилися   з   відповідністю   розміру   суми    відшкодування,
нарахованої позивачу, граничним сумам середньої заробітної плати.
 
     Оскільки судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  допущені
порушення норм процесуального права, що призвело до  неправильного
вирішення  справи,  постановлені  у  справі   рішення   підлягають
скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду  першої
інстанції.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних   захворювань    України    в    м.    Кривому    Розі
Дніпропетровської області задовольнити.
 
     Рішення  Дзержинського  районного  суду   м.   Кривого   Рогу
Дніпропетровської  області  від  2  лютого  2007  року  та  ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області  від  22  травня  2007
року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     М.В. Патрюк
 
     Судді:
 
 
 
     А.В. Костенко
 
 
 
     Н.П. Лященко
 
 
 
     Ю.В. Прокопчук
 
 
 
     М. П. Пшонка