До 1 січня 2004 р. сума ПДВ, що повинна сплачуватися
до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності
за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо
та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно
для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам
за продані ними переробним підприємствам молоко i м’ясо
в живій вазі (абзац перший п. 11.21 ст. 11 Закону №
168/97-ВР).
Порядок нарахування i використання зазначених коштів
встановлено постановою № 805, абзацом другим п. 1 якої
передбачено, що нарахування i виплата дотацій здійснюються
переробними підприємствами всіх форм власності, які
мають власні переробні потужності.
Таким чином, норми Порядку, затвердженого постановою № 805, не поширюються на переробні підприємства, які
не мають власних переробних потужностей, а здійснюють
переробку молока та м’яса на орендованих потужностях.
Право власності — це врегульовані законом суспільні
відносини щодо володіння, користування та розпорядження
майном (ст. 86 Цивільного кодексу України та ст. 2 Закону
№ 697-ХІІ). На відміну від зазначеного, договір оренди
передбачає лише користування майном, а право розпорядження
та право володіння залишаються за власником. Тобто орендовані
виробничі потужності не можуть вважатися власними (згідно
з договором оренди майно належить орендодавцю, а не
орендарю, при цьому обліковується таке майно в орендаря
на позабалансових рахунках бухгалтерського обліку).
Необхідно також брати до уваги вимоги Санітарних правил
для підприємств м’ясної та птахопереробної промисловості,
затверджених Міністерством м’ясної i молочної промисловості
СРСР i Головним санітарно-епідеміологічним управлінням
Міністерства охорони здоров’я СРСР 16.04.70 р.
Зазначеними Санітарними правилами, зокрема, регламентовано
вимоги щодо утримання й експлуатації підприємств з переробки
м’яса та обумовлено обов’язкову наявність на підприємствах,
які переробляють м’ясо в живій вазі, певних приміщень
та певного обладнання (відкриті загони з навісами для
попереднього ветеринарно-санітарного огляду i вибіркової
термометрії худоби; санбійня або санітарна камера; очисні
споруди; виробничі та допоміжні приміщення, збудовані
та обладнані з дотриманням певних вимог, серед яких
приміщення для санітарної обробки холодною та гарячою
водою інвентарю, приміщення для первинної переробки
худоби тощо). Також даним документом встановлено, що
необхідною умовою організації переробки м’яса в живій
вазі є дотримання певних ветеринарно-санітарних правил
та норм. Таким чином, зазначеними Санітарними правилами
фактично визначено весь комплекс основних засобів, які
в Порядку, затвердженому постановою № 805, узагальнені
терміном «переробні потужності», та необхідні умови
для їх функціонування.
З урахуванням вищенаведеного, до категорії переробних
підприємств у розумінні Порядку, затвердженого постановою № 805, можуть бути віднесені виключно підприємства,
які мають у власності переробні потужності, тобто повну
сукупність необхідного обладнання та інвентарю, розміщених
у спеціально призначених для цього приміщеннях, які
відповідають затвердженим санітарним нормам i правилам
та контролюються ветеринарною службою.
Отже, якщо підприємство не має сукупності власних переробних
потужностей (обладнання та інвентарю), достатніх для
проведення повного комплексу переробки м’яса в живій
вазі, воно не має права на користування особливим режимом
оподаткування, встановленим п. 11.21 ст. 11 Закону №
168/97-ВР.