розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року по адміністративній справі № 812/4253/13-а за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1020 грн., -

Позивач Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби звернулась з позовом до суду до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки встановлено порушення - ненадання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного року в порядку та у строки, визначені п. 177.5, п. 177.11 ст. 177, п.п. 49.18. 5, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

27.02.2013 року відповідачем сформовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000011231, яким відповідачу донараховано штрафну санкцію в сумі 1020,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача та отримане ним 05.03.2013 року.

Відповідач скористався правом адміністративного оскарження та оскаржив вищевказане податкове повідомлення - рішення. Рішення ДПС у Луганській області від 27.03.2013 року №3533/10-400/08 податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000011231 від 27.02.2013 року - залишено без змін.

Граничний термін сплати штрафної санкції, визначеної податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0000011231 - 14.04.2013 року, разом з тим станом на 18.04.2013 року штрафну санкцію не сплачено.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача штрафну санкцію у сумі 1020,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року позов задоволений (а.с.33-36).

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в дохід місцевого бюджету Троїцької селищної ради, Банк ГУД КСУ в Луганській області, код 37981102, МФО 804013, рахунок 33211801700355, код - 11010500, отримувач УК у Троїцькому районі / С-Щ-ТРОЇЦЬК, податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500), у сумі 1020,00 грн., який утворився по строку 14.04.2013 року та рахується станом на 18.04.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі з огляду на п.1 ч.1.157 КАС України (2747-15) (а.с.52-55). Просив витребувати документи, що підтверджують статус відповідача. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються порушенням правил призначення справи до розгляду, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості надання необхідних заперечень, документів. Відповідачем заперечується компетенція прийняття спірного податкового - повідомлення рішення, Троїцьким відділенням Сватівської МДПІ, з огляду на те, що не доведено, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, а тому справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження по справі. Відповідач не повинен був подавати декларацію до не існуючого податкового органу. У системі органів ДПС України не існує таких органів, як відділення.

Сторони в судове засідання не з'явились. Від позивача надійшли до суду письмові заперечення проти апеляційної скарги. Просили розгляд справи провести у відсутність їх представника. У апеляційній скарзі відповідач просив також розглянути справу у його відсутність. Колегія суддів вважає, що розгляд справи за можливий без участі сторін та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач - ОСОБА_2, зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 08.10.1999 року №2 378 017 0000 00545 (а.с.7).

Згідно Довідки від 16.05.2007 року №873, відповідач взятий та перебуває на обліку платників податків у Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби (Троїцьке відділення).

Як встановлено судом першої інстанції, з урахуванням наведених положень норм матеріального права, відповідач в строк до 12.02.2013 року повинен був надати до Сватівської МДПІ (Троїцьке відділення) річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного 2012 року.

13.02.2013 року складено реєстр не поданої звітності F01001 "Податкова декларація про майновий стан і доходи" щодо ненадання відповідачем до Сватівської МДПІ (Троїцьке відділення) податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2012 рік.

14.02.2013 року проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань надання податкової звітності, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності від 14.02.2013 року №91/17-2493916814 (а.с.19-20).

В основу порушень допущених відповідачем, відповідно до висновків акту камеральної перевірки покладено ненадання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного року в порядку та у строки, визначені п. 177.5, п. 177.11 ст. 177, п.п. 49.18. 5, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Підпунктом 49.18.5 пунктом 49.18. статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 177.5. статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Вказаний акт перевірки було отримано відповідачем 20.02.2013 року, про що свідчить його особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.18).

27.02.2013 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем сформовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000011231, яким відповідачу донараховано штрафну санкцію в сумі 1020,00 грн. (а.с.15). Вказане податкове повідомлення - рішення відповідач отримав 05.03.2013 року, про що свідчить його особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.14).

ФОП ОСОБА_2 скористався правом адміністративного оскарження та оскаржив вищевказане податкове повідомлення - рішення. Рішенням ДПС у Луганській області від 27.03.2013 року №3533/10-400/08 податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000011231 від 27.02.2013 року - залишено без змін (а.с.10-12).

Даних про оскарження податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000011231 від 27.02.2013 року в судовому порядку сторонами не надано.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як правильно встановив суд першої інстанції, граничний термін сплати штрафної санкції, визначеної податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0000011231 від 27.02.2013 року є - 14.04.2013 року, разом з тим штрафну санкцію добровільно відповідачем не сплачено.

На теперішній час за відповідачем утворився податковий борг у сумі 1020,00 грн., що також підтверджуються розрахунком податкового боргу (а.с.21).

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 19 червня 2012 року №57 (а.с.23), яку відповідач отримав 23.06.2012 року особисто, що підтверджує його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.24). Зазначена вимога, відповідачем у встановленому законодавством порядку, оскаржена не була.

З огляду на зазначене, з урахуванням абз.3, п.120.1 ст.120 ПК України, в зв'язку з повторним протягом року застосуванням до відповідача штрафу за таке порушення, позивач обґрунтовано визначив розмір штрафної санкції у розмірі 1020 грн.

Право здійснювати податковим органом заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, передбачене пунктом 41.5 статті 41 Податкового Кодексу України, яка визначає контролюючі органи та органи стягнення.

Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція, відповідно до довідки АБ №479024 з ЄДРПОУ, є органом державної влади, тобто є суб'єктом публічного права.

Станом на момент звернення податковим органом з позовом до суду, відповідач мав податковий борг, який у добровільному порядку ним не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню.

Доводи відповідача - апелянта щодо відсутності обов'язку у відповідача подавати декларацію до не існуючого податкового органу, з огляду на відсутність у системі органів ДПС України таких органів, як відділення, відсутності компетенції прийняття спірного податкового - повідомлення рішення, з огляду на те, що не доведено, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, є безпідставними та необґрунтованими. Колегія суддів вважає, що відповідач з формальних підстав намагається уникнути виконання свого обов'язку щодо, не тільки подання податкової звітності до податкового органу за місцем обліку (за місцем своєї податкової адреси), але ж і виконати свого обов'язку по сплаті боргу, що виник внаслідок застосування до нього штрафу за невиконання відповідного обов'язку.

Зазначене спірне податкове повідомлення - рішення, яке є складовим у межах правовідносин щодо здійснення належного контролю в сфері справляння податкових платежів, безпосередньо щодо застосування штрафної санкції за не подання відповідної податкової звітності, яка за своєю правовою природою є узгодженим податковим боргом, в тому числі і при визначені ознак повторності, є діючими, протиправними не визнавалось та не скасовувались, а тому такий борг підлягає стягненню.

Оскільки у відповідача рахується сума податкового боргу, податковим органом вжиті належні заходи по стягненню суми податкового боргу відповідача, тому колегія суддів вважає, що позивач правомірно, в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, та у спосіб, визначений законом та Конституцією України (254к/96-ВР) , звернувся до суду з поданням про стягнення суми податкового боргу.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо порушення з боку правил призначення справи до розгляду, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості надання необхідних заперечень, документів.

З огляду на ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі від 08.05.2012 року, розгляд позову призначено у судове засідання на 27.05.2013 року. Явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась. Відповідачу було запропоновано в строк до 24.05.2013 року подати письмові заперечення та інше. Зазначена ухвала була отримана відповідачем 14.05.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27). Тобто, відповідач завчасно не пізніше ніж за три дні до судового засідання, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що спростовує доводи відповідача щодо невчасного повідомлення. Колегія суддів також не вбачає у суду першої інстанції підстав для відкладення розгляду справи внаслідок неявки відповідача, така явка обов'язковою не визнавалась, суд в даному випадку прийшов до переконання про відсутність відкладення розгляду та за можливість вирішення справи за наявними у справі документами.

Колегія суддів зазначає, що подані відповідачем письмові заперечення та вимоги щодо витребування документів на підтвердження визначення компетенції позивача на правомірність формування податкового повідомлення - рішення із визначенням штрафної санкції, не яким чином не спростовують не тільки правильності прийнятого судового рішення, так і правомірності визначення такої санкції з боку податкового органу, яке знайшло своє відображення у ППР, як належне виконання своїх функціональних обов'язків суб'єкта владних повноважень.

Будь - яких правових або процесуальних підстав вважати, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого, за позицією відповідача провадження з підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 157 КАС України підлягає закриттю, немає. Колегія суддів зазначає, що зазначений спір є публічно - правовим, з огляду не тільки на склад учасників, а також виходячи із змісту характеру спірних правовідносин в сфері податкового законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України (2747-15) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року по адміністративній справі № 812/4253/13-а - залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.