Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого

Гнатенка А.В.,

суддів:

Барсукової В.М.,

Григор'євої Л.I.,

Балюка М.I.,

Данчука В.Г., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Сумське АПТ-15927" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку у зв'язку з несвоєчасною виплатою, середнього заробітку за час затримки розрахунку, митних платежів та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2003 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 27 жовтня 2003 року був звільнений з роботи за власним бажанням. При звільненні відповідач не провів із ним повного розрахунку: не виплатив заборгованість із заробітної плати; не відшкодував понесені ним витрати на митні платежі в сумі 4034 грн., які він сплачував з січня 2002 року до серпня 2003 року, виконуючи трудові обов'язки при здійсненні рейсів маршрутним автобусом до Росії.

Посилаючись на те, що відповідач добровільно не виплачує належні йому гроші, позивач просив стягнути на його користь 8582 грн. 52 коп. заборгованості з виплати зарплати, включаючи компенсацію за несвоєчасну виплату та за невикористані відпустки, 191 грн. 90 коп. за час затримки розрахунку при звільненні, 4034 грн. витрат за сплату митних платежів і відшкодувати моральну шкоду в сумі 12808 грн. 43 коп.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 лютого 2004 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Сумське АПТ-15927" на користь позивача 7958 грн. 10 коп. заборгованості з виплати заробітної плати, 624 грн. 42 коп. компенсації, 461 грн. 50 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 300 грн. моральної шкоди. У решті позову відмовлено за спливом строку на звернення до суду.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 21 квітня 2004 року  скасовано рішення районного суду в частині вирішення спору про стягнення витрат на сплату митних платежів у зв'язку з відрядженням; стягнуто з ВАТ "Сумське АПТ-15927" на користь ОСОБА_1 4034 грн. витрат на сплату митних платежів і поновлено строк на звернення до суду; з відповідача на користь держави додатково стягнуто державне мито  в  сумі 40 грн.

У касаційній скарзі ВАТ "Сумське АПТ-15927" просить скасувати рішення апеляційного суду в частині стягнення витрат на сплату митних платежів, а рішення районного суду залишити без зміни, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду в частині відмови в позові про стягнення витрат на сплату митних платежів у сумі 4034 грн. і постановляючи рішення про задоволення позову в цій частині та поновлюючи строк на звернення з даним позовом до суду, вважав, що позивач пропустив строк з поважних причин.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (322-08) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про  порушення свого права.

Судом установлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача IНФОРМАЦIЯ_1, звільнився з роботи за власним бажанням 27 жовтня 2003 року.

З позовом до суду звернувся 16 грудня 2003 року. Позовні вимоги складалися, крім вимог щодо виплати заробітної плати, з прохання відшкодувати йому понесені витрати на сплату митних платежів за період з 25 січня 2002 року до 30 серпня 2003 року в сумі 4034 грн., які він сплачував при здійсненні рейсів автобусом, перетинаючи кордон Російської Федерації.

З пояснень представника  відповідача,  свідків - працівників бухгалтерії - ОСОБА_2., ОСОБА_3 убачається, що водії, у тому числі і позивач, після повернення з рейсів не здавали до бухгалтерії квитанції про сплату мита на кордоні, хоча повинні були це робити протягом трьох днів.

Цього факту позивач не заперечував.

Апеляційний суд, поновлюючи строк на звернення до суду, вважав поважною причиною відсутність у відповідача коштів для повернення витрат за митними платежами та скрутне фінансове становище підприємства.

Між тим, при цьому апеляційний суд не врахував, що позивач протягом 2002 року і 10 місяців 2003 року взагалі не звертався до відповідача з проханням оплатити понесені витрати. За таких обставин не можна погодитися з висновком апеляційного суду про поважність причин пропуску строку для звернення до суду.

Оскільки районний суд, вирішуючи спір щодо стягнення понесених витрат на сплату митних платежів, обгрунтовано дійшов висновку, що позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду, а апеляційний суд помилково скасував рішення районного суду в цій частині, колегія суддів вважає необхідним скасувати  рішення апеляційного суду в  указаній частині та залишити рішення районного суду без зміни.

Керуючись ст. 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумське АТП-15927" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 21 квітня 2004 року в частині вирішення спору про стягнення витрат на сплату митних платежів скасувати, а рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 лютого 2004 року в цій частині залишити без зміни.

У решті - судові рішення залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.