У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання установчого договору,
в с т а н о в и л а :
У травні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що вона та відповідачка 20 грудня 2000
року уклали установчий договір про створення товариства з
обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Злата", 25 грудня 2000 року
статут товариства було зареєстровано, частка у статутному фонді
ТОВ "Злата" кожної із них становить 50%. Не зважаючи на її
ініціативу, за увесь час діяльності загальні збори товариства
жодного разу не проводились, оскільки відповідачка не бажає брати
у них участь, не виконує своїх обов'язків як учасник товариства та
його директор, своїми діями систематично порушує права позивачки
та завдає шкоди товариству.
Позивачка просила розірвати установчий договір ТОВ "Злата"
від 20 грудня 2000 року.
Рішенням Сторожинецького районного суду від 9 червня 2003
року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької
області від 4 квітня 2005 року, позов задоволено, постановлено
розірвати установчий договір ТОВ "Злата" від 20 грудня 2000 року
та припинити діяльність товариства шляхом його ліквідації.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в
справі судові рішення та передати справу на новий розгляд,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що ОСОБА_2
систематично не виконувала своїх обов'язків, перешкоджала
досягненню цілей ТОВ "Злата", не з'являлась на збори учасників
товариства, ініційовані позивачкою, таким чином ухилялась від
добровільного вирішення питання про розірвання установчого
договору та ліквідації товариства.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи
з наступного.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
від 19 вересня 1991 року № 1576-XII
(далі - Закон № 1576-XII) учасники товариства мають право: а)
брати участь в управлінні справами товариства в порядку,
визначеному в установчих документах, за винятком випадків,
передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку
товариства та одержувати його частку (дивіденди); в) вийти в
установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про
діяльність товариства. Учасники можуть мати також інші права,
передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Положеннями статті 19 цього ж Закону передбачено, що
припинення діяльності товариства відбувається шляхом його
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення,
перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про
захист економічної конкуренції. Товариство ліквідується: а) після
закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення
мети, поставленої при його створенні; б) за рішенням вищого органу
товариства; в) на підставі рішення суду за поданням органів, що
контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або
грубого порушення ним законодавства; на підставі рішення
господарського суду в порядку, встановленому Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
; г) з інших підстав, передбачених
установчими документами.
У порушення вимог ст.ст. 202, 202-1, 203 ЦПК України 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року, який діяв на час розгляду справи, суд на
зазначені вимоги закону уваги не звернув, належним чином не
визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою,
що їх регулює, не з'ясував та не навів у рішенні визначених
законом чи статутом ТОВ "Злата" підстав для ліквідації товариства
з огляду на положення ст. 19 Закону № 1576-XII ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Не можна визнати цілком обгрунтованим і посилання суду, як на
підставу задоволення позову, на систематичне невиконання ОСОБА_2
обов'язків учасника товариства, створення нею перешкод у
досягненні цілей ТОВ "Злата", оскільки зазначені обставини
відповідно до ст. 64 Закону № 1576-XII ( 1576-12 ) (1576-12)
є підставою для
виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, а
не для ліквідації товариства.
Ухваливши рішення про ліквідацію товариства, суд також не
врахував вимоги ст.ст. 19, 20 Закону № 1576-XII ( 1576-12 ) (1576-12)
щодо
порядку проведення такої ліквідації.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення
вимог ст.ст. 301, 313 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року належним
чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не
зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи,
і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають
скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Сторожинецького районного суду від 9 червня 2003 року
та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 4 квітня 2005
року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - Ю.Л.Сенін
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.I.Охрімчук
Я.М.Романюк