РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській
області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним,
визнання права власності на автомобіль та зобов'язання усунути
перешкоди у здійсненні права власності, за касаційною скаргою
Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській області на
рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2003
року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 березня
2004 року,
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим
позовом.
Зазначав, що 13.11.2002 р. на автомобільному ринку в м. Одесі
він придбав у ОСОБА_2 автомобіль марки "Тойота - Корола",
державний номер НОМЕР_1, заплативши за нього 3200 доларів США, що
підтверджується борговою розпискою.
В той же день ОСОБА_2 видала на його ім'я генеральну
довіреність на право володіння цим транспортним засобом.
Через деякий час він з'ясував, що свідоцтво про реєстрацію
придбаного автомобіля є підробленим. Управління ДАI УМВС України в
Одеській області відмовило в реєстрації автомобіля, а автомобіль
передало на штрафмайданчик.
Оскільки угода купівлі-продажу була повністю сторонами
виконана, просив визнати її дійсною з підстав ст. 47 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
1963 року та задовольнити решту позовних вимог.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2003
р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області
від 10.03.2004 р., позов задоволено: визнано договір
купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнано право власності на
нього за ОСОБА_1 та зобов'язано УДАI УМВС України в Одеській
області зареєструвати автомобіль на ім'я ОСОБА_1, поставити
автомобіль на постійний облік і не чинити перешкод у володінні,
користуванні і розпорядженні автомобілем.
УДАЇ УМВС України в Одеській області звернулося до Верховного
Суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами
норм матеріального та процесуального права, неправильне вирішення
справи, в зв'язку з чим поставило питання про скасування судових
рішень та направлення справи на новий розгляд.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з
висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що
позивач є добросовісним набувачем, що виконав умови договору
купівлі-продажу автомобіля, а тому його право власності на
автомобіль підлягає судовому захисту.
Проте за такими висновками погодитись не можна, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив визнати
дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ним і
відповідачкою, з підстав ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
1963
року.
Задовольняючи позов з цих підстав, суд не врахував, що згідно
з цією нормою Кодексу можливо визнати дійсною лише ту угоду, яка
за законом підлягала нотаріальному посвідченню, але сторони уклали
її без додержання цієї форми, одна із сторін виконала її повністю
або частково, а друга ухиляється від нотаріального оформлення
укладеної угоди.
В даному випадку нотаріальна форма посвідчення угоди
купівлі-продажу автомобіля не була обов'язковою.
Таким чином, висновок суду про наявність підстав для визнання
дійсною
угоди купівлі-продажу автомобіля є хибним.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в 2001 р. у
ОСОБА_2 було викрадено паспорт, вона про спірний автомобіль нічого
не знає і розписки про продаж автомобіля не писала.
За даними Управління ДАI УМВС України в Одеській області
свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля є підробленим.
Статтею 37 Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
встановлено, що невідповідність реєстраційних даних записам у
свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті, технічному або
реєстраційному талоні) є підставою для заборони експлуатації
транспортних засобів з вилученням номерних знаків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7.09.1998 р. N 1388
( 1388-98-п ) (1388-98-п)
"Про затвердження Правил державної реєстрації та
обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин,
сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок
і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" встановлено
вичерпний перелік документів, на підставі яких може бути
зареєстровано автомобіль. Пунктом 8 цих правил визначено, що
реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви
власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його
особу, правомірність придбання транспортного засобу та ін.
Правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і
агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується
документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і
печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які
реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними
органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту
населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та
підрозділами ДАI, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Таким чином, відмова органів ДАI провести реєстрацію спірного
автомобіля була правомірною, оскільки ОСОБА_1 не підтвердив своє
право власності на спірний автомобіль у встановленому законом
порядку та звертався з питання реєстрації автомобіля до органів
ДАI без належних правовстановлюючих документів.
За таких обставин, місцевий суд правових підстав для
задоволення позову не мав.
Апеляційний суд на наведене уваги не звернув, у порушення
вимог ст. 301, ч. 2 ст. 313 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року в
достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги і залишив
рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що фактичні обставини справи встановлені судами
вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону,
колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
ухвалені судові рішення скасувати і
постановити нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу Управління Державтоінспекції УМВС України в
Одеській області задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада
2003 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10
березня 2004 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління
Державтоінспекції УМВС України в Одеській області про визнання
договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права
власності на автомобіль та зобов'язання усунути перешкоди у
здійсненні права власності відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Головуючий:
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Ю.Л. Сенін