Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого

Мостової Г.І., суддів:

Євграфової Є.П., Мазур Л.М.,

Завгородньої І.М.,

Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Петрашівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, треті особи: відділ Держземагентства у Віньковецькому районі Хмельницької області, Віньковецьке районне управління юстиції, про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він є спадкоємцем після смерті своєї матері

ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,46 га, розташовану на території Петрашівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області на землях колишнього КСП Авангард.

Враховуючи, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Беручи до уваги зазначене, просив визнати за ним, як за спадкоємцем за законом, право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,46 га в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Петрашівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано в порядку спадкування за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) площею 1,46 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі ч. 1 ст. 1296 ЦК України, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документа.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що належним відповідачем у справі повинен бути ще один спадкоємець ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та без залучення останнього до участі у розгляді справи неможливо вирішити спірне питання по суті.

Колегія суддів не може погодитись із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,46 умовних кадастрових гектари, що знаходяться на території Петрашівської сільської ради. Права на ділянку посвідчені сертифікатом серії НОМЕР_1 від 25 березня 1997 року, зареєстрованим за № 429 по колишньому КСП Авангард, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Згідно з довідкою Петрашівської сільської ради від 28 липня 2015 року № 468 ОСОБА_4 до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але протягом останніх п'яти років проживала без реєстрації місця проживання разом зі своїм сином ОСОБА_3 у АДРЕСА_2, який і здійснив поховання матері.

Постановою приватного нотаріуса Віньковецького районного нотаріального округу Хмельницької області від 03 серпня 2015 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) члена КСП Авангард в с. Пирогівка Віньковецього району Хмельницької області, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли щодо спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що вони регулюються нормами ЦК УРСР (1540-06) .

Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого.

За цивільним законодавством УРСР коло прав та обов'язків спадкодавця визначалося на час відкриття спадщини, яким згідно зі ст. 525 ЦК УРСР визнавався день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно з положеннями ст. ст. 548, 549, 554 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У статті 553 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2013 року у справі № 6-167цс12.

Встановивши, що ОСОБА_3 є сином померлої ОСОБА_4 та проживав разом із нею на час відкриття спадщини, суд першої інстанції помилково вважав ОСОБА_3 таким, що фактично прийняв спадщину на підставі ч. 1 ст. 1296 ЦК, враховуючи, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ЦК УРСР (1540-06) . Крім того, судом першої інстанції не було встановлено коло спадкоємців, які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_4

При цьому, враховуючи, що судом не було встановлено коло спадкоємців, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Беручи до уваги зазначене, суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, ухвалили рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для їх скасування, при цьому враховуючи допущені порушення судами першої та апеляційної інстанцій, справа на підставі ч. 3 ст. 335, ч. 3 ст. 338 ЦПК України підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.