розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 травня 2016 року,

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк) звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 серпня 2006 року між публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк (далі - ПАТ Кредитпромбанк) та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 49.29/02290/06-ТК001000213, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 7 762 грн зі сплатою 24 % річних та строком з 14 серпня 2006 року до повного повернення кредиту.

20 травня 2013 року між ПАТ Кредитпромбанк та публічним акціонерним товариством Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ Кредитпромбанк передало (відступило) ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема і за кредитним договором, укладеним 14 серпня 2006 року з відповідачем.

Зазначав, що ПАТ Дельта Банк замінив ПАТ Кредитпромбанк як кредитора (став новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, унаслідок чого до ПАТ Дельта Банк переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх договірних зобов'язань станом на 6 квітня 2015 року утворилася заборгованість у сумі 9 058 грн 75 коп., з яких: 7 762 грн 35 коп. - тіло кредиту, 1 296 грн 40 коп. - нараховані відсотки.

Указану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 травня 2016 року, у задоволенні позову ПАТ Дельта Банк відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ Дельта Банк просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 14 серпня 2006 року між ПАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 49.29/02290/06-ТК001000213, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 7 762 грн зі сплатою 24 % річних та строком з 14 серпня 2006 року до повного повернення кредиту.

20 травня 2013 року між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ Кредитпромбанк передало (відступило) ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема і за кредитним договором № 49.29/02290/06-ТК001000213, укладеним 14 серпня 2006 року з ОСОБА_6

У процесі розгляду справи судами було встановлено, що 12 липня 2006 року чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_7 у АДРЕСА_2 виявив відсутність в автомобілі Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1, барсетки з документами, у тому числі паспортом відповідача ОСОБА_6

З цього приводу ОСОБА_7 12 липня 2006 року звернувся до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, проте працівниками міліції барсетку з документами не було знайдено.

15 липня 2006 року дільничним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітаном міліції ЯворськимО.П. за письмовими заявами ОСОБА_7 було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_6 серії НОМЕР_2, виданого 16 травня 2007 року Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_6, яка зображена на фотографії копії цього паспорта, немає жодної ідентичності з особою, що відображена на фотографії копії втраченого паспорта, яка є в наявності у матеріалах справи. Крім цього, в копії паспорта, наявного в матеріалах кредитної справи, зазначене останнє місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1, а також зазначено, що 14 червня 2005 року зареєстровано розірвання шлюбу з ОСОБА_7

Відповідно до довідки, виданої адресно-довідковим підрозділом територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області від 15 травня 2015 року, ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Києво-Святошинського управління юстиції Київської області, актовий запис № 45. Як вбачається з пояснень відповідача, шлюб між нею та ОСОБА_7 розірвано не було.

У ході розгляду справи відповідач стверджувала, що підписи в кредитному договорі та на копії втраченого паспорта на її ім'я виконані не нею, а іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій надали належну оцінку всім обставинам у справі, зокрема тому, що на час оформлення спірного кредиту паспорт відповідача було втрачено, що засвідчується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 5 липня 2006 року та відповідною довідкою Києво-Святошинського районного відділу Головного управління Міністерсва внутрішніх српав України в Київській області від 12 липня 2006 року.

Правильно встановивши характер спірних правовідносин та застосувавши до них норми матеріального права, які їх регулюють, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскількивідповідач кошти не отримувала та цивільно-правові угоди з позивачем не укладала, зважаючи на те, що до втраченого відповідачем паспорта, який було використано при оформленні спірного кредиту, було вклеєно фотокартку іншої, відмінної від відповідача, особи, внесено відомості, що не відповідають дійсності.

Такий висновок судів ґрунтується на правильно встановлених у справі обставинах та положеннях ЦК України (435-15) .

Посилання публічного акціонерного товариства Дельта Банк в касаційній скарзі на те, що судами першої та апеляційної інстанції не було поставлено питання про проведення експертизи стосовно підпису відповідачки у кредитному договорі є необґрунтованими, оскільки публічне акціонерне товариство Дельта Банк, як сторона, що брала участь у справі у суді першої інстанції такого клопотання не заявляла, є юридичною особою, яке налічує в штаті юристів, які обізнані в галузі права та повинні були належним чином виконати свої обов'язки, як представники публічного акціонерного товариства Дельта Банк.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищенаведених висновків судів не спростовують. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 травня 2016 року залишити без змін.