Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Взуття" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ОСОБА_4 про визнання договорів іпотеки недійсними та припинення іпотеки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Взуття" на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року,

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Взуття" (далі - ТОВ "Магазин Взуття") звернулося у суд із позовом та просило визнати недійсними з моменту укладення іпотечні договори від 23 березня 2012 року № 290TS10120323001 (зі змінами та доповненнями) та від 07 лютого 2013 року № 290015251REVOLLINEI (зі змінами та доповненнями) між банком і ОСОБА_4, а поруку припиненою.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від від 20 березня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року клопотання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково.

Зупинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Взуття" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" і ОСОБА_4 про визнання договорів іпотеки недійсними та припинення іпотеки (справа № 308/707/15-ц) до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2015 року та скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_9, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксана Іванівна, та Публічне акціонерне товариство "Укрсобцанк", про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна (справа № 308/12227/13-ц).

У касаційній скарзі ТОВ "Магазин Взуття" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд, врахувавши п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (475/97-ВР) , а також рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", виходив з того, що факти і висновки суду у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2015 року та скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2014 року матимуть преюдиціальне значення для справи, що переглядається.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом порушено норми ст. ст. 201, 203 ЦПК України, а також норму ч. 3 ст. 365 ЦПК України, є безпідставними та не спростовують висновків суду про необхідність зупинення провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Взуття" відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.