розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Фермерського господарства Лан про визнання договорів оренди землі недійсними, за касаційною скаргою представника ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_7 - ОСОБА_12 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2017 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися до суду з позовами про визнання договорів оренди землі недійсними.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року позови об'єднані в одне провадження.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

06 травня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, а 08 квітня 2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 уклали з Фермерським господарством Лан (далі - ФГ Лан) договори оренди вказаних земельних ділянок строком на сім років.

Позивачі зазначають, що така істотна умова договору оренди землі, як орендна плата, в договорах вказана з грубим порушенням прав позивачів, а саме: права на одержання плати за оренду землі в розмірах, які вказані в договорі, не менше 7 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки є незрозумілим, як саме було обраховано розмір орендної плати, який відповідно до договору оренди становить 4 512 грн в рік або в натуральній формі за згодою сторін.

У договорах не передбачено чи оплата в натуральній формі буде здійснюватися саме в тих розмірах, які зазначені в договорі, чи в розмірах еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати; за умовами договорів неможливо встановити вартість ритуальних послуг і порядок їх надання.

Позивачі просили визнати недійсними договори оренди землі укладені між ними та ФГ Лан 06 травня 2015 року та 08 квітня 2015 року.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_7 - ОСОБА_12 просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), виходили з недоведеності позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами встановлено, що на підставі державних актів на право власності на землю ОСОБА_4 належить земельна ділянка 2,48 га, ОСОБА_5 - 2,46 га, ОСОБА_6 - 2,47 га, ОСОБА_7 - 2,8452 га, ОСОБА_8 - 2,44 га, ОСОБА_9 - 2,49 га, ОСОБА_11 - 2,48 га.

Також на підставі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_7 належить земельна ділянка площею 2,2424 га, ОСОБА_10 - земельні ділянки площею 3,1498 га, 2,4820 га та 2,4821 га.

Всі земельні ділянки розташовані на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Їх цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08 квітня 2015 року та 06 травня 2015 року між позивачами та ФГ Лан укладені на однакових умовах договори оренди земельних ділянок.

Так, відповідно до пункту 5 спірних договорів оренди землі орендна плата складає не менше 7 % від розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4 512 грн в рік або в натуральній формі за згодою сторін: пшениця - 750 кг, ячмінь - 750 кг, кукурудза - 300 кг, соняшник - 150 кг, риба - 1 кг, цукор - 50 кг, а також безкоштовна оранка присадибних ділянок та ритуальні послуги у випадку поховання. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Пунктом 6 договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земель, який встановлюється Державною службою статистики України на поточний рік.

Передача сільськогосподарської продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Згідно з пунктом 24 договорів зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до наданих ФГ Лан довідок, позивачі отримували орендну плату в натуральній формі оплати за 2015, 2016 роки, а саме за 2015 рік в розмірі 6 734 грн, у 2016 році - 6 817 грн. У випадку поховання отримують грошову допомогу у розмірі 1 000 грн, а також для здійснення ритуальних послуг автомобіль.

Позивачами не заперечується отримання вказаної орендної плати.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди землі.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 Закону).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 (v0009700-09) "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент вчинення правочину. А порушення умов договору або невиконання умов договору щодо виплати орендної плати в розмірі, передбаченому договором,може бути підставою для його розірвання договору, а не визнання його недійсним (стаття 651 ЦК України).

Труднощі щодо розуміння, тлумачення умов договору стороною або сторонами договору, також не є правовою підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до п. 24 договорів оренди землі та ст. 651 ЦК України за взаємною згодою сторін умови договору можуть бути змінені у письмовій формі.

Отже, якщо відсутність у договорі однією з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків (надання ритуальних послуг), це не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між позивачами та відповідачем при укладенні договорів оренди землі погоджено істотну умову - орендну плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату. Орендна плата виплачувалась відповідачем за 2015 та 2016 роки у натуральній формі і отримана позивачами.

Також, судами встановлено і підтверджується умовами спірних договорів оренди землі, що сторони врегулювали в договорі свої відносини на власний розсуд, як це передбачено статтею 6 ЦК України, виконували умови договору узгодженим способом, зокрема, позивачі упродовж усього часу отримували орендну плату, що ними не заперечувалось.

Докази того, що не зазначення у договорі вартості ритуальних послуг і порядок їх надання унеможливило виконання цієї умови договору та отримання цих послуг позивачами, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_7 - ОСОБА_12 відхилити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2017 року залишити без змін.