розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 та в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області, Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області (Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції), Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва 2012", ОСОБА_44, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, Колективне житлово-комунальне підприємство "Агропромбудіндустрія", Асоціація "Агропромбудіндустрія", Комунальне підприємство "БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-2012", Товариство з обмеженою відповідальністю "Люксторгсервіс", Українська корпоративно-державна корпорація по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" про визнання недійсним договору, визнання незаконними та скасування рішень виконкому, реєстраційної служби, визнання недійсними свідоцтв про право власності, за касаційними скаргами Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області; ОСОБА_64, який діє на підставі довіреностей в інтересах ОСОБА_62, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61; заступника прокурора Київської області; ОСОБА_46 та ОСОБА_51 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 03 березня 2017 року,

У грудні 2014 року Києво-Святошинський районний прокурор Київської області звернувся до суду в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41., ОСОБА_42, ОСОБА_43 та в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області, Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області (Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції (далі - Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції), Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - ПАТ "Київ"), Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "АБ "Укргазбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія 2012" (далі - ТОВ "Конвалія 2012"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" (далі - ТОВ "Черемшина 2012"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва 2012" (далі - ТОВ "Мальва 2012"), ОСОБА_44, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, Колективне житлово-комунальне підприємство "Агропромбудіндустрія" (далі - КЖКП "Агропромбудіндустрія"), Асоціація "Агропромбудіндустрія", Комунальне підприємство "БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області" (далі - КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області"), Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-2012" (далі - ТОВ "АВС-2012"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Люксторгсервіс" (далі - ТОВ "Люксторгсервіс"), Українська корпоративно-державна корпорація по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд", про визнання недійсним договору, визнання незаконними та скасування рішень виконкому, реєстраційної служби, визнання недійсними свідоцтв про право власності.

В обгрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 420141102000000008 було встановлено, що згідно з договором від 14 січня 1995 року НОМЕР_2 та додатків від 14 січня 1995 року НОМЕР_2 та № 2 до акта прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу (далі - додатки НОМЕР_2 та № 2 до акта) КЖКП "Агпропромбудіндустрія" від Об'єднання орендно-кооперативних підприємств "Агпропромбудіндустрія" прийняло майно - гуртожиток АДРЕСА_3 гуртожиток АДРЕСА_2. Відповідно до п. 4 цього договору оплатно передана частина цілісного майнового комплексу (адмінбудинки, гуртожитки, котельня) згідно з додатком до акта від 14 січня1995 року № 2. Відповідно до додатка від 14 січня 1995 року № 2 до акта від 14 січня 1995 року ціна трьох спірних гуртожитків склала 1 555 600 крб, тобто даний договір є договором купівлі-продажу.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 липня 2007 року № 68/15 КЖКП "Агропромбудіндустрія" надано дозвіл на реєстрацію права колективної власності на згадані гуртожитки. На підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Вишневої міської ради 07 серпня 2007 року видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення - гуртожиток НОМЕР_2, а КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" 14 серпня 2007 року проведено його реєстрацію.

Крім цього, на підставі рішення від 30 липня 2007 року № 68/15 виконавчим комітетом Вишневої міської ради 09 серпня 2007 року видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення - гуртожиток № 2, а КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" 20 серпня 2007 року проведено його реєстрацію. Також на підставі рішення від 30 липня 2007 року № 68/15 виконавчим комітетом Вишневої міської ради 07 серпня 2007 року видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення - гуртожиток НОМЕР_1, а КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" 14 серпня 2007 року проведено його реєстрацію.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 20 листопада 2007 року КЖКП "Агропромбудіндустрія" передало у власність АКБ "Київ" 277/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2.

Згідно з договором купівлі-продажу від 06 грудня 2007 року АКБ "Київ" передало у власність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_65 107/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2.

На підставі договору дарування від 29 березня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Бишевець Р.В., право власності на 107/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 перейшло ОСОБА_67

На підставі договору дарування від 03 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Бишевець Р.В., право власності на 107/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 перейшло ОСОБА_44, яка є останнім власником.

Протоколом загальних зборів засновників КЖКП "Агропромбудіндустрія" від 09 жовтня 2012 року створено ТОВ "Конвалія 2012", ТОВ "Черемшина 2012", ТОВ "Мальва 2012" та сформовано статутний капітал ТОВ "Конвалія 2012" шляхом відокремлення від КЖКП "Агропромбудіндустрія" нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2, ТОВ "Черемшина 2012" - шляхом відокремлення від КЖКП "Агропромбудіндустрія" нежитлової будівлі гуртожитку № 2 та ТОВ "Мальва 2012" - шляхом відокремлення від КЖКП "Агропромбудіндустрія" нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_1.

Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ 06 квітня 2013 року ТОВ "Конвалія 2012" видано свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серії НОМЕР_3; 06 квітня 2013 року ТОВ "Черемшина 2012" видано свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серії НОМЕР_4; 08 квітня 2013 року ТОВ "Мальва 2012" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 на відповідні гуртожитки. Прокурор вважав, що договір від 14 січня 1995 року НОМЕР_2 є недійсним відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 та ч. 2 ст. 227 ЦК УРСР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

На момент укладення оспорюваного договору гуртожитки належали до державного житлового фонду та повинні були передаватись державі безоплатно та в інтересах суспільства, також ці гуртожитки не підлягали приватизації. Крім того, рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області є таким, що прийняте з перевищенням повноважень, оскільки на момент його прийняття відповідно до п. 9 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноваження щодо розпорядження комунальним майном належало виключно міській раді.

З урахуванням уточнених позовних вимог прокурор просив визнати:

- недійсним договір, укладений 14 січня 1995 року між Об'єднанням орендно-кооперативних підприємств "Агропромбудіндустрія" і КЖКП "Агропромбудіндустрія" та додаток № 2 до акта від 14 січня 1995 року в частині передачі трьох гуртожитків, які розташовані за адресами: АДРЕСА_4

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30 липня 2007 року № 68/15 "Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 визнати недійсним свідоцтво, видане 07 серпня 2007 року КЖКП "Агропромбудіндустрія", про право власності на нежитлову будівлю - гуртожиток НОМЕР_2 загальною площею 4 132,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_10, на підставі якого КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" внесено відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 19839207 від 14 серпня 2007 року;

- визнати недійсним свідоцтво, видане 09 серпня 2007 року КЖКП "Агропромбудіндустрія", про право власності на нежитлову будівлю - гуртожиток АДРЕСА_6, на підставі якого КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" внесено відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 10089492 від 20 серпня 2007 року;

- визнати недійсним свідоцтво, видане 07 серпня 2007 року КЖКП "Агропромбудіндустрія", про право власності на нежитлову будівлю - гуртожиток НОМЕР_1 загальною площею 907,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_7 внесено відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 19839349 від 14 серпня 2007 року;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 576149, індексний номер: 1442942 від 06 квітня 2013 року, власник - ТОВ "Мальва 2012", адреса: АДРЕСА_25

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року, реєстратор - Реєстраційна служба Києво-Святошинського РУЮ та скасувати його державну реєстрацію;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 575819, індексний номер: 1442363 від 06 квітня 2013 року, власник - ТОВ "Черемшина 2012", адреса: АДРЕСА_8

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4, видане 06 квітня 2013 року, реєстратор - Реєстраційна служба Києво-Святошинського РУЮ та скасувати його державну реєстрацію; скасувати рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 592450, індексний номер: 1482025 від 08 квітня 2013 року, власник - ТОВ "Конвалія 2012", адреса: АДРЕСА_9

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5, видане 08 квітня 2013 року, реєстратор - Реєстраційна служба Києво-Святошинського РУЮ та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20 листопада 2007 року, укладений між КЖКП "Агропромбудіндустрія" та АКБ "Київ", 277/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_10, що складається з приміщень першого поверху: № 122, площею 2,4 кв.м, № 123, площею 3,3 кв.м, № 124, площею 5,1 кв.м, № 125, площею 2,1 кв.м, № 126, площею 23,5 кв.м, № 127, площею 1,7 кв.м, № 128, площею 1,4 кв.м, № 129, площею 10,0 кв.м, № 130, площею 3,0 кв.м, № 131, площею 9,0 кв.м, № 132, площею 2,6 кв.м, CCXIV, площею 6,1 кв.м, CCXLVI, площею 4,9 кв.м, XXXII, площею 39,4 кв.м, загальна відчужувана площа складає 114,5 кв.м, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., номер у реєстрі нотаріальних дій: 6141; скасувати рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 3662652, індексний номер: 8613104 від 03 грудня 2013 року, власник - ОСОБА_44, адреса: АДРЕСА_11 (Розмір частки 107/10000);

- визнати недійсним договір дарування, номер: 2450, укладений 03 грудня 2013 року, приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Бишевець Р.В.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним в частині договору, укладеного 14 січня 1995 року у м. Києві між Об'єднанням орендно-кооперативних підприємств "Агропромбудіндустрія" і КЖКП "Агропромбудіндустрія", та додатка № 2 до акта від 14 січня 1995 року, а саме: в частині передачі трьох гуртожитків, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_12

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 липня 2007 року № 68/15 "Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_13

Визнано недійсним свідоцтво, видане 07 серпня 2007 року КЖКП "Агропромбудіндустрія", про право власності на нежитлову будівлю - гуртожиток НОМЕР_2 загальною площею 4 132,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, на підставі якого КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" внесено відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 19839207 від 14 серпня 2007 року.

Визнано недійсним свідоцтво, видане 09 серпня 2007 року КЖКП "Агропромбудіндустрія", про право власності на нежитлову будівлю - гуртожиток АДРЕСА_6, на підставі якого КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" внесено відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 10089492 від 20 серпня 2007 року.

Визнано недійсним свідоцтво, видане 07 серпня 2007 року КЖКП "Агропромбудіндустрія", про право власності на нежитлову будівлю - гуртожиток НОМЕР_1 загальною площею 907,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_14 внесено відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 19839349 від 14 серпня 2007 року.

Скасовано рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 576149, індексний номер: 1442942 від 06 квітня 2013 року, власник - ТОВ "Мальва 2012", адреса: АДРЕСА_15

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер: НОМЕР_6, виданий 06 квітня 2013 року, реєстратор - Реєстраційна служба Києво-Святошинського РУЮ та скасовано його державну реєстрацію.

Скасовано рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 575819, індексний номер: 1442363 від 06 квітня 2013 року, власник - ТОВ "Черемшина 2012", адреса: АДРЕСА_16

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер: НОМЕР_7, виданий 06 квітня 2013 року, реєстратор - Реєстраційна служба Києво-Святошинського РУЮ та скасовано його державну реєстрацію.

Скасовано рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 592450, індексний номер: 1482025 від 08 квітня 2013 року, власник - ТОВ "Конвалія 2012", адреса: АДРЕСА_11.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер: НОМЕР_8, виданий 08 квітня 2013 року, реєстратор - Реєстраційна служба Києво-Святошинського РУЮ та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 листопада 2007 року, укладений між КЖКП "Агропромбудіндустрія" та Акціонерним комерційним банком "Київ", 277/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку АДРЕСА_17 що складається з приміщень першого поверху: № 122, площею 2,4 кв.м, № 123, площею 3,3 кв.м, № 124, площею 5,1 кв.м, № 125, площею 2,1 кв.м, № 126, площею 23,5 кв.м, № 127, площею 1,7 кв.м, № 128, площею 1,4 кв.м, № 129, площею 10,0 кв.м, № 130, площею 3,0 кв.м, № 131, площею 9,0 кв.м, № 132, площею 2,6 кв.м, CCXIV, площею 6,1 кв.м, CCXLVI, площею 4,9 кв.м, XXXII, площею 39,4 кв.м, загальна відчужувана площа складає 114,5 кв.м,посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., номер у реєстрі нотаріальних дій: 6141.

Визнано недійсним договір дарування, номер: 2450, укладений 03 грудня 2013 року та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Бишевець Р.В.

Скасовано рішення Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 3662652, індексний номер: 8613104 від 03 грудня 2013 року, власник ОСОБА_44, адреса: АДРЕСА_11(розмір частки 107/10000).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 03 березня 2017 року рішення суду першої інстанціїскасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах заступник прокурора Київської області; ОСОБА_46; ОСОБА_51; Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області; ОСОБА_64, який діє на підставі довіреностей в інтересах ОСОБА_62, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 14 січня 1995 року між Об'єднанням орендно-кооперативних підприємств "Агропромбудіндустрія" та КЖКП "Агропромбудіндустрія" було укладено договір НОМЕР_9, за умовами якого об'єднання передає, а ЖКП приймає майно, кошти і матеріальні цінності, які знаходились на балансі ЖКП "Агропромбудіндустрія" згідно інвентаризації і актів передачі комісії, створеної наказом № 27 від 18 жовтня 1994 року. Відповідно до п. 4 цього договору оплатно передана частина цілісного майнового комплексу (адмінбудинки, гуртожитки, котельня) згідно з додатком до від 14 січня1995 року № 2. Відповідно до додатка від 14 січня 1995 року № 2 до акта від 14 січня 1995 року ціна трьох спірних гуртожитків склала 1 555 600 крб.

На виконання цього договору за актом прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу КЖКП "Агропромбудіндустрія" прийняло майно від Об'єднання орендно-кооперативних підприємств "Агропромбудіндустрія", в т.ч. гуртожиток НОМЕР_2 по АДРЕСА_18 та гуртожиток НОМЕР_1 по АДРЕСА_19

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради від 28 березня 2002 року № 22/37 "Про реєстрацію гуртожитків КЖКП "Агропромбудіндустрія" останнім надано дозвіл використовувати суворо за призначенням згідно з "Положенням про гуртожитки" від 03 червня 1986 року для проживання як гуртожитки для одиноких по АДРЕСА_20

07 серпня 2007 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення від 30 липня 2007 року № 68/15 КЖКП "Агропромбудіндустрія" видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення - гуртожиток НОМЕР_2 загальною площею 4132,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_26

14 серпня 2007 року КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" проведено його реєстрацію за № 19839207.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 20 листопада 2007 року, КЖКП "Агропромбудіндустрія" передало у власність АКБ "Київ" 277/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку АДРЕСА_21, що складається з приміщень першого поверху: № 122, площею 2,4 кв.м, № 123, площею 3,3 кв.м, № 124, площею 5,1 кв.м, № 125, площею 2,1 кв.м, № 126, площею 23,5 кв.м, № 127, площею 1,7 кв.м, № 128, площею 1,4 кв.м, № 129, площею 10,0 кв.м, № 130, площею 3,0 кв.м, № 131, площею 9,0 кв.м, № 132, площею 2,6 кв.м, CCXIV, площею 6,1 кв.м, CCXLVI, площею 4,9 кв.м, XXXII, площею 39,4 кв.м, загальна відчужувана площа склала 114,5 кв.м.

Після цього АКБ "Київ" на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2007 року передано у власність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_65 107/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_22 що складається з приміщень першого поверху: CCXLVI, площею 4,9 кв.м, XXXII, площею 39,4 кв.м, загальна відчужувана площа складає 44,3 кв.м.

На підставі договору дарування від 29 березня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Бишевець Р.В. за реєстровим номером 1249, право власності на 107/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_9 за адресою: АДРЕСА_10, перейшло ОСОБА_67

Після цього, на підставі договору дарування від 03 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Бишевець Р.В. за реєстровим номером 2450, право власності на 107/10000 частин нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_10 перейшло до ОСОБА_44, яка на даний час є останнім набувачем.

На підставі рішення від 30 липня 2007 року № 68/15 виконавчим комітетом Вишневої міської ради 09 серпня 2007 видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення - гуртожиток АДРЕСА_6.

20 серпня 2007 року КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" проведено його реєстрацію за №10089492.

На підставі рішення від 30 липня 2007 року № 68/15 виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області 07 серпня 2007 року видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення - гуртожиток НОМЕР_10 загальною площею 907,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_23

14 серпня 2007 року КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради" проведено його реєстрацію за №19839349.

09 жовтня 2012 року відповідно до протоколу загальних зборів засновників КЖКП "Агропромбудіндустрія" створено ТОВ "Конвалія 2012", ТОВ "Черемшина 2012", ТОВ "Мальва 2012".

При цьому статутний капітал ТОВ "Конвалія 2012" сформовано шляхом відокремлення від КЖКП "Агропромбудіндустрія" нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 загальною площею 4132,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_10.

Статутний капітал ТОВ "Черемшина 2012" сформовано шляхом відокремлення від КЖКП "Агропромбудіндустрія" нежитлової будівлі гуртожитку АДРЕСА_24

Статутний капітал ТОВ "Мальва 2012" сформовано шляхом відокремлення від КЖКП "Агропромбудіндустрія" нежитлової будівлі гуртожитку НОМЕР_1 загальною площею 907,9 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_23

06 квітня 2013 року Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ ТОВ "Конвалія 2012" видано свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серії НОМЕР_3; ТОВ "Черемшина 2012" - свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4. 08 квітня 2013 року Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ ТОВ "Мальва 2012" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5.

Статтею 6 Цивільного кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - ЦК УРСР) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідношення; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.

Пунктом 4 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 48 ЦК УРСР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Відповідно до ст. 154 ЦК УРСР, коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає. В передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про власність" (в редакції станом на квітень 1991 року) об'єктом права власності господарського об'єднання підприємств і організацій (концерну, асоціації, галузевого, міжгалузевого регіонального об'єднання) є майно, добровільно передане йому підприємствами і організаціями, а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом.

Відповідно до положень ст. 4 Житлового кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - ЖК УРСР) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української PCP, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд).

До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу PCP і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно зі ст. 5 ЖК УРСР передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Жилі будинки, споруджені з залученням у порядку пайової участі коштів державних підприємств, установ, організацій, зараховуються (якщо інше не встановлено законодавством Союзу PCP) до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, коли функції єдиного замовника по спорудженню цих будинків виконував виконавчий комітет Ради народних депутатів.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (далі - Закон № 2163-ХІІ (2163-12) ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) дія цього Закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 2163-ХІІ визначено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Відповідно до положень пунктів 8, 9 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1993 року № 717 (717-93-п) і діяла на момент виникнення спірних правовідносин, цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства у такій послідовності: проведення повної інвентаризації майна; розроблення передаточного балансу; визначення вартості об'єкта приватизації згідно з даними інвентаризації та балансу; складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу. При цьому пунктом 42 розділу V Методики визначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема, на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) .

Державний житловий фонд у розумінні Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) (далі - Закон № 2482-ХІІ (2482-12) ) - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ (ч. 2 ст. 1 цього Закону).

До об'єктів, які підлягали приватизації у порядку, визначеному цим Законом відносились: квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовувались громадянами на умовах найму; незаселені квартири, частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва, реконструкції, ремонту та поточного звільнення (ч. 1 ст. 2 Закону № 2482-ХІІ).

Кабінет Міністрів України 06 листопада 1995 року постановою № 891 (891-95-п) на виконання вимог Закону № 2482-ХІІ (2482-12) затвердив Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, у п. 2 якого встановив, що передачі у комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду (крім гуртожитків). Зміни до пункту 2 цього Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 26 травня 2004 року (695-2004-п) .

Зміни до Закону № 2482-ХІІ (2482-12) та Закону № 2163-ХІІ (2163-12) , згідно з якими гуртожитки включено до об'єктів державного житлового фонду, який підлягає приватизації, були внесені Законом України від 03 березня 2005 року № 2453-ІУ "Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках" (2453-15) .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, дотримуючись вимог статтей 212- 215, 303, 305 ЦК України, правильно визначивши характер спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у рішенні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним оспорюваного договору, укладеного 14 січня 1995 року, апеляційний суд правильно зауважив, що на спірні правовідносини положення ст. 227 ЦК УРСР не розповсюджуються, оскільки цей договір було укладено між юридичними особами і його зміст не стосувався приватного житлового фонду. Також апеляційним судом було враховано відповідь Фонду державного майна України від 06 листопада 1997 року за № 10-25-10642, надану Генеральному прокурору України, де зазначено, що договір від 14 січня 1995 року було зареєстровано в БТІ м. Києва 17 лютого 1995 року за № 203, оскільки предметом договору НОМЕР_2 від 14 січня 1995 були не тільки спірні гуртожитки, а й інше нерухоме майно на території м. Києва. (а.с.130-131, т. 5). Апеляційний суд, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку про те, що на час продажу гуртожитків, вони не відносились до об'єктів, які підлягали приватизації громадянами у розумінні Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , і могли бути включені до цілісного майнового комплексу підприємства.

Апеляційним судом також було звернуто увагу на те, що позов пред'явлено щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між двома юридичними особами, зокрема, об'єднанням орендно-кооперативних підприємств "Агропромбудіндустрія" та КЖКП "Агропромбудіндустрія", при цьому жодна із сторін цього договору не була залучена до участі у розгляді справи в якості відповідача. Також, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання оспорюваного договору від 14 січня 1995 року недійсним, апеляційний суд правильно зауважив, що правовими наслідками недійсності правочину, передбаченими ч. 1 ст. 48, ст. 145 ЦК УРСР, ч. 1 ст. 215, ст. 216 ЦК України,є повернення кожною із сторін другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину, тобто двостороння реституція, а оскільки частина майна на час пред'явлення позову вибула із власності покупця КЖКП "Агпропромбудіндустрія" на користь третіх осіб, реституція стосовно цього майна не може бути застосована.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 20 листопада 2007 року між КЖКП "Агропромбудінсдустрія" та АКБ "Київ", договору дарування від 03 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_67 та ОСОБА_44, апеляційний суд виходив з того, що ці договори укладались під час дії Цивільного кодексу України (435-15) 2003 року, а тому повинні застосовуватися саме його норми щодо підстав недійсності таких правочинів та обрання способу захисту.

Статтею 216 ЦК визначено особливі правові наслідки визнання недійсності правочину. Зокрема, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, на правочин, укладений з порушенням вимог закону, не поширюється дія загального правила про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо в законі передбачені інші наслідки такого порушення.

Відповідно до ст. 330 ЦК якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України добросовісним вважається придбання майна не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 цього Кодексу, що дають право витребувати майно від добросовісного набувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції від 29 січня 2006 року) право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Оспорюваним рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області не було здійснено відчуження майна, яке б належало територіальній громаді, а рішення стосувалося виключно питання оформлення права власності, яке на той час належало КЖКП "Агропромбудіндустрія".

Крім того, оскільки гуртожитки належали КПЖП "Агропромбудіндустрія" на праві саме колективної власності з 1995 року, і це право було передбачено чинним на той час законодавством, то виконавчий комітет не міг прийняти іншого рішення, окрім підтвердити право колективної власності КПЖП "Агропромбудіндустрія" на спірні гуртожитки і зареєструвати це право у передбачений законом спосіб.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Прокурор пред'явив цей позов в інтересах як неповнолітніх осіб, так і держави в особі Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

При цьому, прокурор в позові посилався на те, що оспорюваним договором купівлі-продажу від 14 січня 1995 року були порушені житлові права та інтереси дітей, які проживають у спірних гуртожитках. Однак в чому полягає таке порушення прав дітей саме на момент укладення договору в позові не зазначено.

Під час судових засідань в судах попередніх інстанцій прокурор наголошував на тому, що порушення прав неповнолітніх під час укладення договору 14 січня 1995 року відбулось через те, що ці гуртожитки вибули із державної власності, тобто не могли бути передані в комунальну власність з подальшою можливістю приватизації мешканцями гуртожитків кімнат, які вони займають.

01 січня 2009 року набув чинності Закон України від 4 вересня 2008 року № 500-VI "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (500-17) (далі - Закон № 500-VI (500-17) ).

Відповідно до ст. 1 Закону № 500-VI сфера дії цього Закону поширюється на громадян, а також членів їхніх сімей, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної та комунальної власності.

Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, які було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Таким чином, пред'являючи позов прокурор мав довести, що неповнолітні, які проживали у згаданих гуртожитках на час пред'явлення позову, мали право на приватизацію кімнат у гуртожитку за Законом № 500-VI (500-17) , тобто протягом п'яти років на законних підставах вселились, законно проживають та зареєстровані в гуртожитку, а також не мають у власності іншого житла, а внаслідок укладення оспорюваного правочину у 1995 році їх права були порушені.

Як вбачається із матеріалів справи, всі неповнолітні, в інтересах яких прокурором пред'явлений позов, народились після 2000 року і зареєстровані в гуртожитках в період з 2002 року до 2014 року.

У гуртожитки неповнолітні разом із своїми батьками вселились на підставі договорів оренди ліжкомісць. Для укладення договорів оренди батьки неповнолітніх надавали КПЖК "Агропромбудіндустрія", а пізніше -ТОВ "Конвалія 2012", ТОВ "Черемшина 2012" та ТОВ "Мальва 2012" гарантійні листи з місця їх роботи, в яких роботодавці просили укласти з їх працівниками договори оренди ліжкомісць.

Тобто, діти разом із батьками вселялись до гуртожитків, які перебували у власності юридичних осіб на підставі договорів оренди, що свідчить про те, що між ними виникли цивільно-правові відносини, і на них не розповсюджувалась дія Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 (208-86-п) , де вказано, що гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання (п. 2).

За своєю правовою природою договір оренди майна є строковим і майно переходить у власність орендаря лише у випадках, якщо це передбачено законом чи договором. Подані позивачем договори оренди не містять умов щодо можливості набуття орендарем права власності на орендовану житлову площу. Згідно з нормами Закону № 500-VI (500-17) дія цього Закону поширюється лише на випадки зайняття житлової площі у гуртожитку на підставах, передбачених ст. 128 ЖК України, тому на правовідносини, що виникли з договору оренди, гарантії, передбачені Законом № 500-VI (500-17) , не поширюється.

Позивачем не надано доказів, що станом на 14 січня 1995 року, громадяни, від імені дітей яких діє прокурор, були працівниками підприємства, у віданні якого перебували гуртожитки, були поселені в ньому відповідно до закону (на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера) і мали право в подальшому на приватизацію жилої площі (якщо така підлягала приватизації) на своє ім'я (перебували і перебувають на квартирному обліку для покращення житлових умов). Також відсутні докази того, що вони не мали у власності іншого житла.