розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, Орільська селищна рада Лозівського району Харківської області, про поновлення порушеного права, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 01 січня 1978 року по 12 січня 1995 рік працював у колгоспі ім. Свердлова Лозівського району Харківської області. 12 січня 1995 року позивач був звільнений з членів колгоспу за власним бажанням, але у списки на отримання земельних паїв він не був внесений. З цього приводу ОСОБА_3 звертався до керівництва КСП ім. Свердлова, але йому було відмовлено та роз'яснено, що в Орільській селищній раді Лозівського району Харківської області відсутні нерозподілені паї. Крім цього, він звертався з даним проханням до Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, але йому також було відмовлено та роз'яснено, що на даний момент земля, що передавалася підприємству у колективну власність розподілена, а тому дане питання можливо лише за рахунок земель запасу або резерву Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просив: визнати причину пропуску строку позовної давності поважною; визнати за ним право на земельну частку (пай) КСП ім. Свердлова на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області в розмірі земельної частки (паю) по КСП ім. Свердлова, а саме: площею 5,65 умовних кадастрових гектарів; зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру в Харківській області виділити йому земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) по КСП ім. Свердлова смт Орілька Лозівського району Харківської області, а саме: площею 5,65 умовних кадастрових гектарів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області із земель запасу (або резерву).

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року, позов задоволено. Поновлено ОСОБА_3 строк позовної давності. Визнано за ОСОБА_3, як членом колишнього КСП ім. Свердлова Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, право на земельну частку (пай) КСП ім. Свердлова на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області в розмірі земельної частки (паю) по КСП ім. Свердлова смт Орілька Лозівського району Харківської області, а саме: площею 5,65 умовних кадастрових гектарів. Зобов'язано Головне Управління Держгеокадастру в Харківській області виділити ОСОБА_3 земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) по КСП ім. Свердлова смт Орілька Лозівського району Харківської області, а саме: площею 5,65 умовних кадастрових гектарів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області із земель запасу (або резерву).

У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що на момент отримання КСП ім. Свердлова державного акта на право колективної власності на землю та розпаювання земель даного КСП позивач мав право на земельну частку (пай). Станом на час звернення позивача до суду рішення загальних зборів уповноважених членів КСП ім. Свердлова Лозівського району Харківської області від 05 лютого 2000 року стосовно виділення ОСОБА_3 земельної частки (паю) не відмінено, не змінено.

Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що з 01 липня 1978 року по 12 січня 1995 року ОСОБА_3працював у колгоспі ім. Свердлова Лозівського району Харківської області.

Згідно з протоколом загальних зборів колгоспників та засідань правління колгоспу від 28 жовтня 1986 року позивач був прийнятий в члени колгоспу імені "Свердлова" Лозівського району Харківської області з червня 1978 року, що підтверджується архівною довідкою Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 30 жовтня 2014 року. ОСОБА_3 працював у господарстві, проживає на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.

На підставі рішення загальних зборів (протокол № 3 від 13 листопада 1992 року) колгосп ім. Свердлова у смт Орілька Лозівського району Харківської області було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова смт Орілька Лозівського району Харківської області, яке у 2004 році у зв'язку з реформуванням аграрного сектора економіки визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

12 січня 1995 року ОСОБА_3 звільнений з колгоспу ім. Свердлова смт Орілька Лозівського району Харківської області на підставі протоколу від 12 січня 1995 року загальних зборів членів колгоспу ім. Свердлова.

У 2000 році позивачу був виданий майновий сертифікат про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, яким йому було надано право на пайовий фонд майна КСП ім. Свердлова відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників.

При паюванні земель позивач не був включений до списку громадян членів КСП ім. Свердлова, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, що мають право на земельну частку (пай).

Державний акт на право колективної власності на землю по КСП ім. Свердлова Лозівського району Харківської області отримано 05 січня 1996 року. Даний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 19 березня 1996 року. Розмір земельної частки (паю) по КСП складає 5,65 умовних кадастрових гектар, ОСОБА_3 у списках-додатках до державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Свердлова не числиться і сертифікат на право на земельну частку (пай) йому не видавався.

Відповідно до вищевказаної довідки, при перевірці книг реєстрації сертифікатів по КСП ім. Свердлова смт Орілька Лозівського району Харківської області ОСОБА_3 не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай). Також у даній довідці зазначено, що відповідно до державної статистичної звітності 6-зем станом на 01 липня 2015 року земельні ділянки (рілля), які не надані у власність та користування, на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області не обліковуються.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області від 21 серпня 2015 року на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області розташовано 6 нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок, загальною площею 34,2306 га.

Згідно протоколу № 2 загальних зборів уповноважених членів КСП ім. Свердлова Лозівського району Харківської області від 05 лютого 2000 року значиться список членів КСП ім. Свердлова у відповідності до поданих заяв виділити земельні паї (частки) в натурі та майнових (паїв) часток згідно структури майнового фонду, в списку № 710 значиться ОСОБА_3, що підтверджується довідкою № 01-320 від 18 листопада 2015 року, виданою архівним відділом Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, однак до списків, що додаються до державного акту від 05 січня 1996 року позивач не включений.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Тобто право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України у п. 24 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України (435-15) , у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Встановивши, що станом на 05 січня 1996 року (дату отримання КСП ім. Свердлова державного акта на право колективної власності на землю) позивач не працював в колгоспі та не був його членом, суди не правильно застосували положення Указу Президента України від 08 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) та дійшли помилкового висновку, що позивач набув право на земельну частку (пай).

Посилання позивача на те, що його було включено до додаткового списку на розпаювання землі членів КСП ім. Свердлова, що є підставою для визнання за ним права власності на земельну частку (пай) не ґрунтується на законі.

Пунктом 2 наведеного Указу Президента України від 08 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) встановлено, що особа набуває право на земельну частку (пай) вразі включення її до списку, який додається саме до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій всупереч вимогам статей 213, 214 ЦПК України на вищенаведені положення закону та обставини справи уваги не звернули, допустили суттєву неповноту у з'ясуванні обставин справи, не спростували належними та допустимими доказами доводи відповідача, а тому дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.