розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання (із статутом юридичної особи) Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" про зміну дати звільнення, зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював на посаді директора департаменту у відокремленому підрозділі іноземної неурядової організації THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агенство для Ізраїлю) у Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА". 29 травня 2014 року його було звільнено з займаної посади, на підставі ст. 38 КЗпП України. Зазначив, що при звільненні з роботи і на час пред'явлення позову відповідач не видав йому трудову книжку, чим порушив вимоги, встановлені ч. 1 ст. 47 КЗпП України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просив зобов'язати THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання (із статусом юридичної особи) Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" видати позивачу належним чином заповнену трудову книжку; зобов'язати відповідача зазначити дату його звільнення фактичним днем видачі трудової книжки, а також стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 417 128,11 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року, позов задоволено частково. Зобов'язано THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання (із статусом юридичної особи) Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" видати ОСОБА_3 належним чином заповнену трудову книжку.

Зобов'язано THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання (із статусом юридичної особи) Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" зазначити дату звільнення ОСОБА_3 фактичним днем видачі трудової книжки. Стягнуто з THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання (із статусом юридичної особи) Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 272 862,47 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі ідокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА", мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання (із статусом юридичної особи) Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" не довело належними та допустимими доказами виконання ним вимог ст. 47 КЗпП України стосовно обов'язку в день звільнення видати ОСОБА_3 належно оформлену трудову книжку.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 працював у відокремленому підрозділі іноземної неурядової організації THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) у Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" на посаді директора департаменту.

Наказом відповідача № 21/14-к від 29 травня 2014 року про припинення трудового договору, ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України. (а.с. 10).

Установлено, що трудова книжка не була видана позивачу в день звільнення, а саме 29 травня 2014 року, особиста картка та книга обліку ним також підписані не були.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України передбачено саме обов'язок власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до п. п. 2.4, 2.5 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (z0110-93) (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до п. 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно п. 4.1 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Пунктом 4.2. Інструкції передбачено, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

У трудових спорах обов'язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця, а не на працівника.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача не заперечував тієї обставини, що в день звільнення ОСОБА_3 не була видана належно оформлена трудова книжка, однак за його власним дорученням трудова книжка була направлена на адресу Представництва Єврейського агентства в Російській Федерації, яке сприяло працевлаштуванню позивача в автономній некомерційній організації "Єврейське Агенство "Сохнут" (м. Москва).

З матеріалів справи вбачається, що між автономною некомерційною організацією "Підтримка зв'язку з Єврейською діаспорою "Єврейське Агенство "Сохнут" (м. Москва) (замовником) та ОСОБА_3 (виконавцем) було укладено договір надання послуг № 03-кр від 01 червня 2014 року (а.с.46-48); на підтвердження виконаних робіт (виконавцем) ОСОБА_3 та отримання останнім винагород до матеріалів справи додано Акти виконаних робіт (а.с. 49-55); додано накладну кур'єрської доставки № 1140955582, з якої вбачається направлення автономною некомерційною організацією "Підтримка зв'язку з Єврейською діаспорою "Єврейське Агенство "Сохнут" (м. Москва) ОСОБА_3 документів, а саме: трудової книжки, що отримана позивачем 10 листопада 2015 року (а.с. 64), додано доручення щодо направлення ОСОБА_3 трудової книжки (а. с. 65).

Однак, доводам відповідача щодо отримання позивачем трудової книжки 10 листопада 2015 року суди безпідставно не надали належної правової оцінки, та не навели переконливі обґрунтування, чому їх не врахували.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги щодо наявності цивільно-правового договору про надання послуг, укладеного між автономною не комерційною організацією "Підтримка зв'язку з Єврейською діаспорою "Єврейське Агенство "Сохнут" та ОСОБА_3 з червня 2014 року та не перевірив, чи не є зазначений договір доказом реалізації права особи на працевлаштування та відсутність вимушеного прогулу.

За таких обставин, встановивши, що трудова книжка не була видана працівнику в день звільнення, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що згідно ст. 235 КЗпП України оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. Вказане узгоджується з роз'ясненнями, викладеними в п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) .

Враховуючи викладене, судами не надано належної оцінки наданим відповідачем доказам та не зазначено вмотивованих обґрунтувань наявності вини роботодавця у даному трудовому спорі та сплату ним грошової компенсації за таке правопорушення.

Крім того, ОСОБА_3 був ознайомлений з наказом про припинення трудового договору, який був отриманий ним у день звільнення (а.с. 10), тому знав, що після звільнення йому не було видано трудову книжку, але не звернувся до суду з цим позовом, відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Отже, при новому розгляді справи судам слід дослідити належним чином питання про пропущення позивачем установленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України строку для звернення до суду з цим позовом, про що зазначав у своїй заяві про перегляд заочного рішення місцевого суду та в апеляційній скарзі відповідач.

Європейський суд з прав людини також нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи (рішення у справі "Руїз Торіха проти Іспанії".

Таким чином, суди попередніх інстанцій всупереч вимогам статей 213, 214 ЦПК України на вищенаведені положення закону та обставини справи уваги не звернули, не встановили фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, невірно застосували норми права, не врахували всіх складових, що є підставою для визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки, та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу THE JEWISH AGENCY FOR ISRAEL (JAFI, Єврейське Агентство для Ізраїлю) в особі відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації Громадського об'єднання Філії "СОХНУТ-УКРАЇНА" задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.