розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 14 липня 2016 року,

У вересні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") Стрюкова І.О. звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра"), правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", і ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 793503, за умовами якого останній надано у тимчасове користування грошові кошти у сумі 122 160,00 дол. США, строком до 10 березня 2028 року зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 12,89 % річних.

На забезпечення виконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань, за кредитним договором, між ВАТ КБ "Надра" і ОСОБА_8 того ж дня було укладено договір поруки і договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_2

20 вересня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою деякі положення кредитного договору викладено в новій редакції та затверджено графік повернення кредитних коштів.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконувала, тому станом на 11 серпня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 78 644,01 дол. США, що еквівалентно 1 672 203,76 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом, у тому числі простроченої в сумі 68 176,60 дол. США, заборгованості за відсотками, в тому числі простроченими в сумі 5 423 дол. США, пені за прострочення сплати кредиту в сумі 761,66 дол. США, штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 4 282,75 дол. США, штрафу за порушення умов додаткової угоди до кредитного договору відповідно до п. 4.2 у розмірі 5 % у сумі 3 408,83 дол. США, штрафу за порушення умов додаткової угоди до кредитного договору відповідно до п. 4.3 у розмірі 10 % у сумі 873,92 дол. США., яку банк просив стягнути достроково солідарно з відповідачів та судові витрати у справі.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 29 лютого 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "Надра" відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 14 липня 2016 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 29 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором скасовано, ухвалено нове.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором в сумі 73 599,60 дол. США, що еквівалентно 1 564 944 грн, 16 195 грн 21 коп. пені та судові витрати у справі в сумі 49 803 грн 67 коп.

В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення місцевого суду частково та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив з того, що відповідач з лютого 2015 року не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором, а тому позивач має право на дострокове стягнення заборгованості.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що не підлягають задоволенню вимоги банку про стягнення штрафів, оскільки штраф за порушення умов додаткової угоди до кредитного договору (п. 4.2) у розмірі 5 % - 3 408,33 доларів США не містить ні обґрунтування, ні доказів порушення позичальником умов (пп. 3.3.2 - 3.3.13, 3.3.15 - 3.3.22 договору); штраф за порушення п. 4.3 договору - це відповідальність за недотримання позичальником строку внесення щомісячного платежу - 12 числа, який фактично є повторенням відповідальності у вигляді пені за порушення строків і повноти сплати кредиту, тобто подвійною відповідальністю за одне й те саме порушення.

Судами встановлено, що 20 березня 2008 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", і ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 793503 за умовами якого останній надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 122 160,00 дол. США, строком до 10 березня 2028 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12,89 % річних.

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1 434,20 дол. США.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 20 вересня 2010 року до кредитного договору від 20 березня 2008 року № 793503 сторонами погоджено зміни до деяких положень договору, викладено їх у новій редакції та погоджено графік платежів, який є невід'ємною частиною договору.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальником, між ВАТ КБ "Надра" і ОСОБА_9 того ж дня було укладено договір поруки № 793503/1, згідно з яким останній поручився перед кредитором, за належне виконання ОСОБА_7 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, як солідарний боржник, а також між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, предметом якого є: житловий будинок АДРЕСА_2 належний відповідачу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_10 за кредитним договором, станом на 11 серпня 2008 року у неї утворилася заборгованість у загальній сумі 78 644,01 дол. США, що еквівалентно 1 672 203,76 грн, і складається із: заборгованості за кредитом, у тому числі простроченої в сумі 68 176,60 дол. США, що еквівалентно 1 449 635,71 грн; заборгованості за відсотками, в тому числі простроченими в сумі 5 423 дол. США, що еквівалентно 115 308,98 грн; пені за прострочення сплати кредиту в сумі 761,66 дол. США, що еквівалентно 16 195,21 грн; штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 4 282,75 дол. США, що еквівалентно 91 063,86 грн; штрафу за порушення умов додаткової угоди до кредитного договору відповідно до п. 4.2 у розмірі 5 % у сумі 3 408,83 дол. США, штрафу за порушення умов додаткової угоди до кредитного договору відповідно до п. 4.3 у розмірі 10 % у сумі 873,92 дол. США.

Пунктом 3.3.14, п.п. 3.3.14.1 Умов додаткової угоди до кредитного договору передбачено досудовий порядок врегулювання сторонами питання дострокового стягнення кредиту, який передбачає надіслання кредитором повідомлення позичальнику про дострокове повернення кредиту та зобов'язання останнього у 30-денний строк з дати отримання повідомлення кредитора достроково повернути кредит у повному обсязі.

Така вимога була направлена банком позичальнику і поручителю 08 вересня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1; за адресою боржника, зазначеною у кредитному договорі від 20 березня 2008 року, яка повернулася до банку за закінченням терміну зберігання.

Пунктами 2.4, 2.5 договору поруки передбачено, що повідомлення, що направляється кредитором поручителю повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом за адресою, що вказана у договорі, і поручитель зобов'язаний своєчасно сповістити кредитора про зміну своєї адреси. У випадку не надання інформації про зміну адреси, вказаної у договорі, направлення на таку адресу повідомлення, кредитора буде вважатися зробленим належним чином.

У розділі "реквізити сторін" у договорі поруки зазначено адресу поручителя: АДРЕСА_1.

Ця ж адреса зазначена і у кредитному договорі, як адреса позичальника. Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою і є подружжям.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом п. 3.3.1. кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1 434,20 доларів США.

Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по кредиту, визначений у п. п. 3.3.1. цього договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця. У випадку коли позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 12 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість позичальника. Банк починаючи з 13 числа поточного місяця застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим договором. Якщо 10-е число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті.

Кінцевий термін повернення кредиту - 10 березня 2028 року (п. 3.3.4. договору).

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди № 1 від 20 вересня 2010 року до кредитного договору, щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1 434,20 дол. США, з 12 травня 2011 року - 1 456,53 доларів США.

Пунктом 4.2.4 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п. 3.3.3 цього договору, також у випадку, не виконання умов передбачених у п. 4.3.6 цього договору.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків апеляційного суду, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.