розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_8, поданоюпредставником ОСОБА_9, на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_7 262 801 грн 44 коп. заборгованості, посилаючись на те, що 6 серпня 2012 року між нею та відповідачем було укладено договір позики, згідно з яким останній взяв у неї в борг безвідсоткову позику у розмірі 50 000 доларів США строком на 3 роки до 6 серпня 2015 pоку, про що було складено відповідну розписку.

Через деякий час відповідач повернув їй 40 000 доларів США, а решту обіцяв повернути до 1 березня 2016 року, однак свої зобов'язання не виконав. На даний час залишок боргу складає 10 000 доларів США боргу, що еквівалентно 262 801 грн 44 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року позов ОСОБА_6. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7. на користь ОСОБА_6 суму боргу у розмірі 262 801 грн 44 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_8, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулася із скаргою до апеляційного суду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_8 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року та повернуто апеляційну скаргу заявнику.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" за № 12 від 24 жовтня 2008 року (v0012700-08) , право на апеляційне оскарження мають також особи, які не брали участі у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки. У цьому разі зазначені особи відповідно до частини дев'ятої статті 6 ЦПК мають право отримувати в суді, який ухвалив рішення, усну або письмову інформацію про результати розгляду відповідної справи, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал, а при розгляді справи в апеляційній інстанції - набувають права осіб, які беруть участь у справі, зокрема, брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи, подавати докази тощо.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України (254к/96-ВР) одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу гарантовано право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Таке право гарантовано і ст. 55 Конституції України.

Відтак відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_8 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року, апеляційний суд фактично обмежив право останньої у доступі до правосуддя, що гарантовано Основним Законом. При цьому апеляційний суд не перевірив в дійсності, чи були порушені її права та обов'язки оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Такий висновок апеляційного суду не відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 3 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року.

Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8, подану представником ОСОБА_9, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року.