Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
23 жовтня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
суддів:
Завгородньої І.М., Коротуна В.М., Мазур Л.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Міжнародний інвестиційний банк, треті особи: публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України, про стягнення неправомірно списаних грошових коштів з платіжної картки та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2014 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 08 серпня 2011 року між нею та публічним акціонерним товариством Міжнародний інвестиційний банк (далі - ПАТ Міжнародний інвестиційний банк) укладено договір про виготовлення платіжної карти VISA, відкрито поточний рахунок обслуговування фізичної особи у валюті USD та видано платіжну картку VisaCold.
З 13 липня 2014 року по 17 липня 2014 року вона перебувала на лікуванні у місті Стамбул (Туреччина) що підтверджується відміткою у закордонному паспорті.
17 липня 2014 року позивачем в межах послуги sms-банкінг було отримано повідомлення на номер мобільного телефону про списання з банківського рахунку грошових коштів у розмірі 1 414 доларів 92 центи США.
Листом ПАТ Міжнародний інвестиційний банк від 16 вересня 2014 року її було повідомлено, що проведені операції пов'язані з оплатою відео ігр через
web-сайт і здійснені в підприємстві Yandex.Money (Росія) користувачем на ім'я ОСОБА_6 з комп'ютера з IP адресою НОМЕР_1 для оплати послуг YUPLAY. Встановлено, що дана адреса належить інтернет-провайдеру http:www.tomtel.ru, який знаходиться за адресою: пр-т Миру 12-А, м. Томськ, Росія.
Посилаючись на те, що указане списання коштів нею не здійснювалось і про вказану подію вона невідкладно повідомила відповідача в телефонному режимі, однак останній не повернув спірні кошти на її рахунок, просила суд визнати неправомірними операції здійснені 17 липня 2014 року по платіжній картці № 47258 3601 9942 1125 та стягнути з відповідача на її користь неправомірно списані грошові кошти з платіжної картки в сумі 45 838 гривень 33 копійки та моральну шкоду в сумі 46 332 гривні 08 копійок.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року у задоволенні позову - відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року - скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ПАТ Міжнародний інвестиційний банк (інден.код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 (іден.номер НОМЕР_2) 40 601 грн. 39 коп.
Стягнуто з ПАТ Міжнародний інвестиційний банк (інден.код НОМЕР_2) на користь держави судовий збір в сумі 406 грн. 00 коп.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 03 лютого 2016 року рішення апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суд апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII " (1402-19) Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 14.16 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач.
Встановивши, що позивач на момент здійснення спірних операцій з платіжною карткою, не повідомила банк про її втрату та, врахувавши, що відповідно до ст. 5 пунктів 5.1.1-5.1.5 договору про виготовлення платіжної картки VISA, відкриття поточного рахунку і розрахункове обслуговування фізичної особи вона несе ризик збитків та відповідальність від здійснення операцій, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
І.М. Завгородня
В.М. Коротун
Л.М. Мазур