розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, який діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 92" про зобов'язання надати послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Черкаської області від 22 березня 2017 року,

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з указаним позовом в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мотивуючи його тим, що останні в позаурочний час самостійно відвідують гуртки, де розвивають свої здібності та отримують додаткові знання, у зв'язку із чим змушені користуватись послугою пасажирських перевезень громадським транспортом, користуючись маршрутом № 166 "Сагунівка-Черкаси", який обслуговує Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона № 92" (далі - ПрАТ "ПМК-92").

Звертав увагу на те, що його діти мають право на отримання пільг, передбачених Законом України "Про охорону дитинства" (2402-14) , як діти з багатодітної сім'ї, зокрема на безоплатний проїзд громадським транспортом, однак відповідач відмовляється від реалізації, передбаченого вказаним законом, права та не надає право на безкоштовний проїзд.

Посилаючись на наведене, просив суд зобов'язати ПрАТ "ПМК-92" надавати безоплатну послугу перевезення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як дітям з багатодітної сім'ї, до закінчення строку дії відповідного посвідчення особи, що користується правом на пільги, передбачені законодавством для дітей з багатодітної сім'ї.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ПрАТ "ПМК-92" надавати безоплатну послугу перевезення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, як дітям з багатодітної сім`ї.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 22 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник просить скасуватиоскаржуване рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" дітям з багатодітних сімей надаються пільги на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньоних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено відповідальність за порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, у разі безпідставної відмови від пільгового перевезення пасажира, яка виникає не у правовідносинах між пасажиром та перевізником, а у правовідносинах між перевізником та контролюючими органами.

У разі порушення права на пільгове перевезення пасажир (споживач відповідної послуги) має право звернутися з відповідною скаргою на дії перевізника до контролюючого органу - центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, тобто до відповідного територіального органу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо підтвердження порушення його прав та законних інтересів, за захистом яких він звертається в обраний ним спосіб, зокрема, зафіксованої належним чином відмови перевізника надати безкоштовну послугу з перевезення дітей позивача.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,