Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_4, про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2016 року,

У лютому 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з указаним позовом, в якому просив визнати незаконною відмову Другої тростянецької державної нотаріальної контори у вчиненні нотаріальної дії з підстави неоднозначного розуміння заочного рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року в цивільній справі № 135/1932/13-ц; зобов'язати відповідача видати банку дублікат договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області 29 лютого 2008 року за реєстровим № 1-209.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконною відмову Другої тростянецької державної нотаріальної контори у вчиненні нотаріальної дії з підстави неоднозначного розуміння заочного рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року в цивільній справі № 135/1932/13-ц.

Зобов’язано Другу тростянецьку державну нотаріальну контору видати ПАТ КБ "Приватбанк" дублікат договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області 29 лютого 2008 року за реєстровим № 1-209.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що заочним рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року, яке набрало законної сили, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 березня 2008 року у розмірі 44 456,01 дол. США звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Власником вказаної квартири є ОСОБА_4

У частині 5 ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Оскільки судовим рішенням, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, позивачу надано право на вчинення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу майна, в тому числі і право на отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, то відмова нотаріуса у видачі дубліката договору купівлі-продажу на квартиру, який у позивача відсутній, позбавляє його можливості укласти правочин щодо відчуження предмета іпотеки на виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, при цьому ОСОБА_4 не надано доказів вчинення будь-яких дій на виконання заочного рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.