Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
18 жовтня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Фаловської І.М., Висоцької В.С., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до кредитної спілки "Рідне коло" про визнання недійсним рішення ліквідаційної комісії, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 27 вересня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є членом кредитної спілки "Рідне коло" (далі - КС "Рідне коло"). 31 січня 2013 року на підставі договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки, укладеного між сторонами, позивач внесла на депозитний рахунок відповідача до 31 березня 2014 року 45 000 грн. Крім того, відповідно до договору від 05 травня 2014 року про відступлення права вимоги їй належить право вимоги до КС "Рідне коло" коштів у розмірі 123 782,32 грн., внесених ОСОБА_7 на депозитний рахунок спілки. 31 травня 2014 року загальними зборами членів КС "Рідне коло" прийнято рішення про припинення діяльності спілки шляхом її ліквідації. 12 червня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до голови ліквідаційної комісії із заявою про повернення коштів у розмірі 239 849,36 грн., проте кошти так і не отримала. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 липня 2014 року задоволено її позов про стягнення з КС "Рідне коло" заборгованості за вказаними договорами у розмірі 230 542,71 грн. Крім того, ухвалою суду від 14 червня 2014 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно КС "Рідне коло" з метою забезпечення її позову про стягнення зазначеної заборгованості. 21 липня 2014 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці, про стягнення з КС "Рідне коло" заборгованості у розмірі 230 542,71 грн. Під час здійснення виконавчого провадження ОСОБА_4 дізналася, що КС "Рідне коло" належало на праві власності приміщення, площею 67,10 кв. м, у будинку АДРЕСА_1, які відповідно до рішення ліквідаційної комісії КС "Рідне коло" від 17 червня 2014 року продано ОСОБА_8 Позивач вважала, що вказаним вище рішенням ліквідаційної комісії порушено вимоги ч. 5 ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" та ст. 111 ЦК України.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила визнати недійсним рішення ліквідаційної комісії КС "Рідне коло" від 17 червня 2014 року.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 липня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення ліквідаційної комісії КС "Рідне коло" від 17 червня 2014 року про проведення розрахунку з ОСОБА_8 шляхом передачі йому в рахунок заборгованості приміщень, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 27 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, яка діє через представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є членом КС "Рідне коло" і 31 січня 2013 року відповідно до укладеного між нею та спілкою договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки внесла на депозитний рахунок останньої 45 000 грн.
На підставі договору від 05 травня 2014 року про відступлення права вимоги ОСОБА_4 належить право вимоги до КС "Рідне коло" коштів у розмірі 123 782,22 грн., внесених ОСОБА_7 на депозитний рахунок спілки згідно з договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки, укладеного між ОСОБА_7 та відповідачем 28 лютого 2013 року.
31 травня 2014 року загальними зборами членів КС "Рідне коло" прийнято рішення про припинення діяльності спілки шляхом її ліквідації.
12 червня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до голови ліквідаційної комісії КС "Рідне коло" із заявою про визнання кредиторських вимог за вищевказаними договорами у розмірі 239 849,36 грн.
18 червня 2014 року на підставі рішення ліквідаційної комісії КС "Рідне коло" від 17 червня 2014 року спілка продала ОСОБА_8 приміщення, площею 67,10 кв. м, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_4, оспорюючи рішення ліквідаційної комісії спілки, пред'явила позов до КС "Рідне коло" .
З договору іпотеки від 28 грудня 2012 року вбачається, що КС "Рідне коло" передала вказані спірні приміщення в іпотеку ОСОБА_8 з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 26 грудня 2012 року, укладеним між ОСОБА_8 та КС "Рідне коло".
Позивачем не заявлено вимог до ОСОБА_8 і не залучено його до участі у справі в якості співвідповідача.
Якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При цьому, суд першої інстанції, вирішуючи спір, який стосується прав та обов'язків ОСОБА_8, не вирішив питання про його залучення до участі у справу як співвідповідача.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 304 ЦПК України, суд апеляційної інстанції при розгляді справи керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главою І "Апеляційне провадження" розділу V ЦПК України (1618-15) .
У зв'язку з цим, зокрема, в апеляційній інстанції не вирішується питання про залучення до участі у справі осіб, яких не залучив суд першої інстанції (крім правонаступників), оскільки на стадії апеляційного провадження справа вже є розглянутою судом першої інстанції відносно тих осіб, склад яких сформовано у першій інстанції. Лише в цих межах апеляційний суд може перевіряти законність рішення суду першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).
Таким чином, в апеляційного суду відсутні правові підстави для залучення належного відповідача.
Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучення до участі у справі іпотекодержателя ОСОБА_8 спірного нерухомого майна, апеляційний суд правильно дійшов висновку про скасування судового рішення та відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Рішення апеляційного суду містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, а при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 27 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
І.М. Фаловська
В.С. Висоцька
О.С.Ткачук