розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про захист прав споживача за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року,

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 29 жовтня 2015 року між нею та публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України (далі - ПАТ Державний ощадний банк України) був укладений кредитний договір № 1877, відповідно до умов якого вона отримала кредит у сумі 8 010 грн для придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів.

У пунктах 3.8.9., 3.8.10. договору зазначено, що дострокове повернення частини кредиту здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056 (1056-2011-п) Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження (далі - постанова).

Цією постановою передбачене одноразове відшкодування в розмірі 70 відсотків суми кредиту на здійснення відповідного енергоефективного заходу, але не більш як 14 тис. грн за одним кредитним договором, у разі, якщо позичальником є фізична особа, якій в установленому законодавством порядку призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

27 листопада 2015 року вона придбала вікна з енергозберігаючим склом (3,984 м.кв.) та надала відповідачу відповідний акт приймання-передачі майна, а 2 грудня 2015 року подала йому копію повідомлення про призначення їй субсидії з жовтня 2015 року.

15 березня 2016 року банк відшкодував їй лише 30 відсотків кредиту в розмірі 2 403 грн.

У подальшому 30 листопада 2016 року відповідач сплатив на її користь ще 3 204 грн.

Враховуючи те, що ПАТ Державний ощадний банк України не відшкодувало їй відсотки, які вона переплатила на суму 3 204 грн. за період із березня 2016 року по листопад 2016 року, просила з урахуванням уточнень стягнути з банку 588 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4

Стягнуто із ПАТ Державний ощадний банк України на користь ОСОБА_4 переплачені проценти за користування кредитними коштами за договором від 29 жовтня 2015 року № 1877 у сумі 267 грн 15 коп.

У задоволенні решти позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення апеляційного суду та стягнути з відповідача на її користь суму надмірно сплачених відсотків у розмірі 561 грн 94 коп.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд, вірно застосувавши положення п. п. 3, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056 (1056-2011-п) Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням банком 40 відсотків кредиту за період із квітня 2016 року по листопад 2016 року) позивачка здійснила переплату відсотків у сумі 267 грн 15 коп.

При здійсненні розрахунку апеляційним судом було враховано, що загальна сума сплачених відсотків за вказаний період становить 667 грн 88 коп.

Колегія погоджується з таким висновком.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суд із урахуванням встановлених обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.