розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, ОСОБА_7, третя особа - Корюківська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою представником ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 вересня 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її двоюрідний брат ОСОБА_9, після смерті якого відкрилася спадщина на земельні ділянки, які йому належали на праві власності, про що свідчить державний акт про право власності серії НОМЕР_1 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих реєстраційною службою Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області. Інших спадкоємців крім неї її брат не мав.

Вона звернулася до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_9, однак в отриманні останнього їй було відмовлено, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на поважність причин пропуску такого строку ОСОБА_6 просила суд визначити їй додатковий строк у два місяці (з дня набрання рішенням суду законної сили) для подання до Корюківської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 6 червня 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визначено ОСОБА_6 додатковий строк - два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили - для подання до Корюківської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про відмову ОСОБА_6 у задоволенні позову. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із встановлених у справі обставин, які свідчать про те, що позивач була двоюрідною сестрою ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на земельні ділянки, які належали останньому на праві власності, про що свідчить державний акт про право власності серії НОМЕР_1 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих реєстраційною службою Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області.

ОСОБА_9 за життя не розпорядився своїм майном, заповіту не склав.

Встановлено, що ОСОБА_9 проживав сам, дітей у нього не було. ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем майна померлого, оскільки є його двоюрідною сестрою, тому вона належить до п'ятої черги спадкоємців за законом або ж є спадкоємцем майна померлого у порядку представлення.

Після смерті ОСОБА_9, ОСОБА_6 в установлені законом строки не звернулася до Корюківської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що прийняла спадщину за наявності у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно померлого.

Звернувшись у подальшому до Корюківської районної державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого ОСОБА_9, державний нотаріус пояснив, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Встановивши, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд першої інстанції вважав за необхідне визначити їй додатковий строк у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили - для подання до Корюківської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_9

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що місцевий суд помилково та передчасно дійшов висновку про задоволення її позовних вимог, не врахувавши при цьому наявність інших спадкоємців, крім позивача, які мають право на спадкування після смерті ОСОБА_9

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України (1618-15) .

Отже, розглядаючи справу, суд першої інстанції у порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, зокрема, вирішуючи даний спір, місцевий суд у порушення вимог ст. ст. 10, 33 ЦПК України не встановив коло спадкоємців та не залучив їх до участі у справі в якості сторони.

Разом із цим апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, не мав процесуальної можливості усунути вказані вище недоліки, допущені місцевим судом.

Отже, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди залишили поза увагою вищенаведене, а тому оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені як місцевим, так і апеляційним судами, то рішення цих судів підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_8, задовольнити частково.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 6 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 вересня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.