Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Ситнік О.М.,

Іваненко Ю.Г.,

Маляренка А.В.,

Леванчука А.О.,

Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2016 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_7 майнової шкоди у розмірі 1 374 366 грн 40 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 1 374 366 грн 40 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року визнано неподаною та повернуто.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику, апеляційний суд керувався тим, що недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк усунуті не були.

Проте до такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом у листопаді 2014 року про стягнення з ОСОБА_7 майнової шкоди у розмірі 1 374 366 грн 40 коп.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , який був чинний на час подачі позову, ставка судового збору при подачі позовної заяви майнового характеру складала - 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243 грн 60 коп. та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати - 3 654 грн.

ОСОБА_6, при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 3 654 грн (а. с. 1).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 1 374 366 грн 40 коп., а також судовий бір у розмірі 3 654 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу. До апеляційної скарги заявником було додано оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 4 000 грн.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2016 року апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, але не більше п'яти днів з дня отримання ухвали, а саме - доплатити судовий збір у розмірі 3 579 грн.

Вказана ухвала суду направлялася на адресу ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 неодноразово, однак конверти поверталися до суду з відміткою пошти "за закінчення терміну зберігання" (а. с. 123, 127, 136, 139,142, 150, 153). Відповідно до зворотного повідомлення копію ухвали апеляційного суду від 26 лютого 2016 року отримано лише 01 серпня 2016 року (а. с. 149).

Враховуючи, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Однак, з вказаного зворотного повідомлення не зрозуміло та не зазначено ким саме отриманий конверт, що не дає можливості впевнено вказати, що саме ОСОБА_8 розписався на зворотному повідомленні. На вказане апеляційний суд уваги не звернув.

Апеляційний суд, постановляючи ухвалу про усунення недоліків апеляційної скарги та зазначаючи, що розмір судового збору за подачу апеляційної скарги становить 7 579 грн дійшов помилкового висновку, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8 сплачено судовий збір у розмірі 4 000 грн (а. с. 111).

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Ставка судового збору з 01 вересня 2015 року відповідно до Закону України "Про судовий збір" (3674-17) за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Таким чином, за подання апеляційної скарги у цивільній справі, позов у якій було подано до суду до 10 листопада 2014 року, базою для обчислення судового збору є розмір ставки, яку було сплачено при зверненні до суду з позовом, і цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нової редакції Закону України "Про судовий збір" (3674-17) .

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 21-6545а15.

Отже, при подачі апеляційної скарги скаржником повинен був сплачений судовий збір у розмірі 4 019 грн 40 коп., що становить 110 відсотків від сплаченого судового збору за подачу позовної заяви.

Апеляційний суд мав зобов'язати заявника доплатити судовий збір у розмірі 19 грн 40 коп.

Враховуючи те, що апеляційний суд помилково визначив розмір судового збору, який заявник повинен доплатити, ухвала про визнання апеляційної скарги неподаною є передчасною.

Враховуючи, що апеляційний суд помилково вказав, що скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 579 грн, оскільки позовна заява подана до набрання чинності Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , яким встановлені нові ставки судового збору, а тому ухвала суду має бути скасована з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 342, 343, 345, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.