розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Феміда-Правозахист" від 17 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року,

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Феміда-Правозахист" від 17 жовтня 2016 року з неї стягнуто на користь ОСОБА_5 заборгованість за попереднім договором від 27 квітня 2016 року у сумі 104 938 грн 40 коп.

Зазначала, що ця справа не підвідомча третейському суду.

Третейський суд не прийняв до уваги її клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Печерським районним судом м. Києва цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до неї про визнання недійсним пунктів 5.2.-5.8 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (третейське застереження) від 27 квітня 2016 року.

Крім того, їй ні перед, ні під час підписання вищезазначеного попереднього договору не було надано для ознайомлення статутні документи Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Феміда-Правозахист", інформацію про склад органів управління, Регламент третейського суду.

Вважаючи вказане рішення незаконним і прийнятим за відсутності у третейського суду компетенції на розгляд цієї справи, просила скасувати його.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, заяву ОСОБА_4 задоволено.

Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Феміда-Правозахист" від 17 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за попереднім договором від 27 квітня 2016 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвали та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення третейського суду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 5, 6 Закону України "Про третейській суди", ст. ст. 17, 389-5 ЦПК України, ст. 181 ЦК України, з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що справа, яка розглядалася Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Феміда-Правозахист", не підвідомча йому, оскільки стосувалася спору, що виник з приводу порушення умов попереднього договору, предметом якого мало бути укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Колегія погоджується з такими висновками.

Доводи касаційної скарги на законність рішень не впливають і висновків судів не спростовують.

Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми процесуального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_4

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року залишити без змін.