розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства "Родючість" до ОСОБА_3, Приватного підприємства "Хорт-М" про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою Фермерського господарства "Родючість" на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року,

У серпні 2015 року Фермерське господарство "Родючість" (далі - ФГ "Родючість") звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_3, Приватного підприємства "Хорт-М" (далі - ПП "Хорт-М") на свою користь 633 тис. грн на відшкодування майнової шкоди, 150 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та витрати з оплати судового збору у розмірі 3 654 грн.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі, оскільки в основу позову позивачем було покладено як доказ акт від 22 липня 2015 року № 1, який у подальшому став підставою для розрахунків (визначення збитків) у звіті суб'єкта оціночної діяльності та інших доказів у справі. Зазначив, що вказаний акт містить завідомо неправдиві відомості, з підстав чого ним було подано адміністративний позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування акта від 22 липня 2015 року № 1. У зв'язку з поданим адміністративним позовом Кіровоградським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № П/811/1739/16 та призначено справу до розгляду. У вказаній ухвалі про відкриття провадження зазначено про витребування з Голованівського районного суду Кіровоградської області цивільної справи № 386/993/15-ц. Посилаючись на викладене, просив зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судового рішення у справі № П/811/1739/16.

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року, провадження у справі за позовом ФГ "Родючість" зупинено до вирішення питання у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Голованівської державної адміністрації Кіровоградської області, Розкішенської сільської ради та депутата цієї ради Чеплик З.В. про визнання протиправним та скасування акта від 22 липня 2015 року № 1, що розглядатиметься в порядку адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі ФГ "Родючість" просить скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд вищезазначеного адміністративного позову ОСОБА_3 до Голованівської районної державної адміністрації, Розкішненської сільської ради Кіровоградської області та депутата цієї ради Чеплик З.В. про визнання протиправним та скасування акта від 22 липня 2015 року № 1 унеможливлює розгляд указаної цивільної справи за позовом ФГ "Родючість", оскільки результат її розгляду може вплинути на обставини справи, а саме: акт від 22 липня 2015 року № 1, який покладено позивачем в основу позову як доказ, підтверджує втрату урожаю на земельній ділянці площею 65,75 га і є підставою для розрахунків та визначення збитків із втрати урожаю, заявлених у цьому позові.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд погодився із висновками місцевого суду, зазначивши, що результат розгляду адміністративної справи матиме значення для вирішення цієї справи за позовом ФГ "Родючість", оскільки акт від 22 липня 2015 року № 1 був покладений в основу позову та містить відомості щодо наявності факту пошкодження врожаю та збитків із втрати урожаю на цій земельній ділянці, які позивач просить стягнути.

Однак погодитися з такими висновками не можна виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду ( постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) ).

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є, зокрема, своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Проте суд першої інстанції, із висновком якого погодився й апеляційний суд, не врахував вимог ст. 157 ЦПК України про те, що справа повинна бути розглянута судом протягом розумного строку та ухвалою від 23 грудня 2016 року зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, враховуючи, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали суд згідно зі ст. 157 ЦПК України вже повинен був розглянути справу по суті заявлених вимог, адже до суду з цим позовом ФГ "Родючість" звернулося у серпні 2015 року.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15, 04 листопада 2015 року № 6-923цс15 та від 01 лютого 2017 року № 6-1957цс16.

За таких обставин у силу положень ст. 342 ЦПК України постановлені у справі ухвали судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Родючість" задовольнити.

Ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.