розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення, за заявою ОСОБА_5 про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року,

У лютому 2013 року заступник прокурора м. Києва звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2014 року, позов заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року № 665/2734 (ra_665023-09) "Про передачу громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1

Визнано недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого 22 грудня 2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-05118.

Визнано недійсним укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0817 га (кадастровий номер НОМЕР_2), вартістю 284 619 грн 46 коп., посвідчений 31 грудня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого за № 18991.

Визнано недійсним виданий ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, зареєстрованого 22 червня 2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-05578.

Відновлено становище, яке існувало до порушення шляхом визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, вартістю 284 619 грн 46 коп. за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках в дохід держави судовий збір у розмірі 114 грн 70 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2014 року у частині вирішення позову заступника позову заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на земельну ділянку скасовано, справу у вказаній частині передано на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2014 року залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року в частині задоволення вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом визнання права власності на земельну ділянку за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради скасовано та ухвалено в цій частині рішення, яким відмовлено заступнику прокурора м. Києва у задоволенні позову до Київської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_2 за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради.

У травні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що як на підставу перегляду вищевказаного рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ОСОБА_5 посилається на обставини, які викладені у листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2016 року № 5007/12/27-16, з якого вбачається, що відповідно до п. 30 рішення Київської міської ради від 17 вересня 2009 року № 58/2127 (raa058023-09) "Про затвердження містобудівних обґрунтувань" затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів будівництва та об'єктів рекреаційного призначення (з комплексом інженерно-транспортним облаштуванням та благоустроєм території) та для жилої забудови на АДРЕСА_1

Доводи касаційної скарги про те, що лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2016 року № 5007/12/27-16 містить істотну обставину, яка мала значення при вирішенні справи, існувала під час її розгляду та не могла бути відома, не знайшли свого підтвердження.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що рішення Київської міської ради від 17 вересня 2009 року № 58/2127 "Про затвердження містобудівних обґрунтувань", на яке посилається ОСОБА_5, як на нововиявлену обставину, було предметом розгляду при розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Так, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.