розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерні системи" про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року,

У березні 2010 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (змінено на АТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11155914000 на суму 175 тис. доларів США строком до 16 травня 2018 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами. На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Комп'ютерні системи" було укладено договір поруки від 17 травня 2007 року № 11155914000/П. У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору від 17 травня 2007 року № 11155914000, утворилась заборгованість.

08 грудня 2011 року між АТ "УкрСиббанк" та АТ "Дельта Банк" (яке перейменоване в ПАТ "Дельта Банк") було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та зобов'язаннями, у зв'язку з чим під час розгляду даної справи сторону позивача було замінено з АК "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк".

Ураховуючи наведене, ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором від 17 травня 2007 року № 11155914000 у розмірі 1 314 391 грн 16 коп. та судові витрати у розмірі 1 820 грн.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ТОВ "Комп'ютерні системи" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 17 травня 2007 року № 11155914000 у розмірі 1 314 391 грн 16 коп., яка складається із: 1 187 716 грн 18 коп. - заборгованість за кредитом, 116 702 грн 02 коп. - заборгованість за відсоткам за користування кредитом, 9 973 грн 41 коп. - пеня.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3 відмовлено.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2012 року щодо задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Комп'ютерні системи" про стягнення заборгованості скасовано та провадження в справі в цій частині закрито.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (змінено на ПАТ "УкрСиббанк" за рішенням загальних зборів АКІБ "УкрСиббанк" від 27 жовтня 2009 року) та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11155914000 на суму 175 тис. доларів США строком до 16 травня 2018 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Комп'ютерні системи" було укладено договір поруки від 17 травня 2007 року № 11155914000/П, згідно з умовами якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 314 391 грн 16 коп. за кредитним договором від 17 травня 2007 року № 11155914000.

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та АТ "Дельта Банк" (яке перейменоване в ПАТ "Дельта Банк") було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та зобов'язаннями.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2012 року ПАТ "Дельта Банк" було залучено до участі у справі в якості позивача як правонаступника ПАТ "УкрСиббанк".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач суму кредиту своєчасно не повернув, обумовлені договором кредиту відсотки не сплачував, та дійшов висновку про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів згідно зі ст. 554 ЦК України.

У процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_3 було заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи в справі.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2015 року призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо виконання ОСОБА_3 підпису у заявках про видачу готівки, а саме: заявка від 01 червня 2007 року № 25; заявка від 31 січня 2008 року № 13; заявка від 06 березня 2008 року № 22; заявка від 11 березня 2008 року № 45; заявка від 17 березня 2008 року № 29; заявка від 19 березня 2008 року № 13; заявка від 27 березня 2008 року № 26; заявка від 28 березня 2008 року № 25; заявка від 17 квітня 2008 року № 29; заявка від 12 квітня 2008 року № 15; заявка від 18 серпня 2008 року № 31; заявка від 19 серпня 2008 року № 29 в графі "Підпис отримувача".

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 08 червня 2015 року № 645-15 від імені ОСОБА_3 в графі "Підпис отримувача" наступних документів: заява на видачу готівки від 31 січня 2008 року № 13; заява на видачу готівки від 06 березня 2008 року № 22; заява на видачу готівки від 11 березня 2008 року № 43; заява на видачу готівки від 17 березня 2008 року № 29; заява на видачу готівки від 19 березня 2008 року № 13 - виконані самим ОСОБА_3

Щодо підписів від імені ОСОБА_3 в графі "Підпис отримувача": заява на видачу готівки від 27 березня 2008 року № 26; заява на видачу готівки від 14 квітня 2008 року № 29; заява на видачу готівки від 18 серпня 2008 року № 31; заява на видачу готівки від 19 серпня 2008 року № 29 - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2015 року було призначено судову почеркознавчу експертизу вдруге, на вирішення якої поставлено питання щодо виконання ОСОБА_3 підпису у заявках на видачу готівки, а саме: заявка від 10 квітня 2008 року № 48; заявка від 28 березня 2008 року № 20; заявка від 31 січня 2008 року № 13 в графі "Підпис отримувача".

Згідно з другим висновком судової почеркознавчої експертизи від 25 травня 2016 року № 5595-15 підписи від імені ОСОБА_3 в графі "Підпис отримувача" заяви на видачу готівки від 31 серпня 2008 року № 13, заяви на видачу готівки від 28 березня 2008 року № 20, заяви на видачу готівки від 10 квітня 2008 року № 17 та заяви на видачу готівки від 10 квітня 2008 року № 48 - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою, з наслідуванням його справжнього підпису.

Також, з урахуванням висновків судової почеркознавчої експертизи від 08 червня 2015 року № 645-15 та від 25 травня 2016 року № 5595-15, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2016 року було зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" надати детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту від 17 травня 2007 року № 11155914000, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_3

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог до ОСОБА_3 та відмовляючи в їх задоволенні, апеляційний суд виходив з їх недоведеності, оскільки ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2016 року про витребування доказів позивачем належним чином не виконана. Закриваючи провадження в часті вимог до ТОВ "Комп'ютерні системи", апеляційний суд зазначав про порушення правил об'єднання в одне провадження вимог, розгляд яких провадиться за правилами іншого судочинства.

Однак з висновками апеляційного суду в повному обсязі погодитись не можна, оскільки суд їх дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зміст рішення апеляційного суду передбачено в ст. 316 ЦПК України, в якому, зокрема, зазначаються мотиви зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення; встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом, і визначені відповідно до них правовідносини; чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

Виходячи з положень зазначених процесуальних норм та норм ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України, ухвалене апеляційним судом рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд повинен вирішити такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуваннюдо цих правовідносин (ст. 214 ЦПК України).

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 не відповідає, оскільки на порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України апеляційний суд не навів достатніх мотивів, за якими він вважає неправильними висновки суду щодо невиконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань із повернення кредиту та сплати належних відсотків; не встановив і не зазначив у рішенні, у чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів, що були надані в суді першої інстанції, або в дослідженні яких доказів було неправомірно відмовлено; не визначився з тим, яку норму матеріального права суд неправильно застосував.

Зазначаючи, що позивачем належним чином не виконана ухвала суду про надання детального розрахунку, апеляційний суд висновків суду першої інстанції щодо наявності заборгованості не спростував, не звернув уваги на те, що відсутність заборгованості, неналежне виконання банком зобов'язань з надання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не доводилася; обставинам звернення ОСОБА_3 із позовом до банку про зміну умов кредитного договору, в якому зазначається про отримані суми кредиту (а. с. 49-51), оцінки не надав та безпідставно відмовив у задоволенні позову.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 не може вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд, під час якого суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Рішення апеляційного суду щодо закриття провадження в частині вимог до ТОВ "Комп'ютерні системи" ухвалене з додержанням норм процесуального закону, є законним та обґрунтованим, підстав для скасування рішення у цій частині колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року в частині вирішення позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року в частині вирішення позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерні системи" про стягнення заборгованості залишити без змін.