розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Запорізької обласної ради, ОСОБА_5, Комунального підприємства "Готель Україна" про визнання незаконним розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

за касаційною скаргою Запорізької обласної ради, подану представником ОСОБА_6, на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4, звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної ради від 20 травня 2015 року та від 26 травня 2015 року про звільнення його з посади директора комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради, поновити його на посаді директора комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради, стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь: середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 03 червня 2015 року по 15 червня 2016 року у розмірі 140 102 грн 95 коп. та моральну шкоду, яку оцінює в 20 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 рішенням Запорізької обласної ради № 6 від 26 липня 2012 року був прийнятий на посаду директора комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради, у зв'язку з чим між ним та Запорізькою обласною радою в особі голови обласної ради був укладений відповідний контракт. Разом з тим, 20 травня 2015 року розпорядженням голови Запорізької обласної ради позивача було звільнено з посади директора КП "Готель Україна" Запорізької обласної ради за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором (контрактом), на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. Розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 26 травня 2015 року були внесені зміни до розпорядження від 20 травня 2015 року в частині визначення дати звільнення.

ОСОБА_4 вважає, що його звільнення відбулося з порушенням норм трудового законодавства, вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та рішення Запорізької обласної ради № 34 від 24 листопада 2011 року "Про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ і закладів, що є об'єктами спільної власності територіальних громад області, укладання та розірвання з ними контрактів", зі змінами, внесеними рішенням № 32 від 26 грудня 2013 року, так як його звільнення не було затверджено на пленарному засіданні обласної ради.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної ради № 84-св від 20 травня 2015 року та № 92-св від 26 травня 2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Комунального підприємства "Готель Україна" Запорізької обласної ради та поновлено його на цій посаді. Стягнуто солідарно із Запорізької обласної ради, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 червня 2015 року по 15 червня 2016 року у розмірі 140 102 грн 95 коп. за вирахуванням податків та обов'язкових платежів. Стягнуто солідарно з Запорізької обласної ради, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсацію за заподіяну незаконним звільненням моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. Решту позовних вимог залишено без задоволення. Рішення суду, в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяці, допущено негайне виконання. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року скасовано в частині солідарного солідарно із Запорізької обласної ради, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03 червня 2015 року по 15 червня 2016 року у розмірі 140 102 грн 95 коп. з вирахуванням податків та обов'язкових платежів, компенсації за заподіяну моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судового збору в дохід держави у розмірі 800 грн. 51 коп. з кожного та ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто із Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 червня 2015 року по 15 червня 2016 року у розмірі 156 023 грн 62 коп. з вирахуванням податків та обов'язкових платежів та у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. У задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди із Запорізької обласної ради та ОСОБА_5 - відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі представник Запорізької обласної ради - ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задоволення, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) (далі - ЦПК (1618-15) ) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із наявності факту незаконного звільнення позивача.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, вказав на хибні висновки районного суду щодо особи, з якої належить стягнення незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а також щодо визначення розміру середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Запорізької обласної ради № 6 від 26 липня 2012 року ОСОБА_4 був прийнятий на посаду директора Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради (т.1 а.с.6).

26 липня 2012 року Запорізька обласна рада, як орган управління об'єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області, в особі голови обласної ради, та ОСОБА_4, як керівник Комунального підприємства "Готель "України", уклали контракт на строк з 26 липня 2012 року по 26 липня 2017 року (т.1, а.с.7). До контракту укладались додаткові угоди №1 від 01 грудня 2012 року (т.1 а.с.15), №2 від 01 квітня 2013 року (т.1 а.с.17), №3 від 08 січня 2014 року (т.1 а.с.19-22).

Розпорядженням Голови Запорізької обласної ради № 6-св від 19 січня 2015 року керівнику Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради ОСОБА_4 оголошена догана за порушення трудової дисципліни, яке виразилось у зволіканні під час освоєння коштів обласного бюджету на модернізацію теплового пункту та системи теплопостачання, ремонт системи холодного та гарячого водопостачання у розмірі 200 000 грн (т.1 а.с.29).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 08 грудня 2015 року ОСОБА_4 відмовлено у визнанні незаконним та скасуванні розпорядження Голови Запорізької обласної ради № 6-св від 19 січня 2015 року.

Розпорядженням Голови Запорізької обласної ради № 53-св від 25 березня 2015 року керівнику Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради ОСОБА_4 оголошена догана за порушення трудової дисципліни, яке виявилось у невиконанні показників фінансового плану за 2014 рік (т.1 а.с.30).

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 01 грудня 2015 року, ОСОБА_4 відмовлено у визнанні незаконним та скасуванні розпорядження Голови Запорізької обласної ради № 53-св від 25 березня 2015 року.

Розпорядженням Голови Запорізької обласної ради № 54-св від 25 березня 2015 року керівнику Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради ОСОБА_4 оголошена догана за порушення трудової дисципліни, яке виявилось у допущенні заборгованості в розмірі 204 508 грн 68 коп. перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" через недораховану електроенергію, що спричинило погіршення роботи Комунального підприємства "Готель "Україна" та його фінансового стану (т.1 а.с.31).

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження Голови Запорізької обласної ради № 54-св від 25 березня 2015 року.

Розпорядженням Голови Запорізької обласної ради № 84-св від 20 травня 2015 року звільнено ОСОБА_4 з посади директора Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради з 20 травня 2015 року за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором (контрактом), за п.3 ст. 40 КЗпП України, та розірвано контракт з останнім від 26 липня 2012 року (т.1 а.с.28).

Розпорядженням Голови Запорізької обласної ради № 92-св від 26 травня 2015 року внесено зміни до п.1 Розпорядженням Голови Запорізької обласної ради № 84-св від 20 травня 2015 року, а саме звільнено ОСОБА_4 з посади директора Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради у перший день після виходу з лікарняного (закриття листка непрацездатності) за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором (контрактом), п.3 ст. 40 КЗпП України, та розірвано з ним контракт від 26 липня 2012 року (т.1 а.с.65).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним правилом, закріпленим ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Пункт 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлює, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Затверджений Рішенням Запорізької обласної ради № 34 від 24 листопада 2011 року "Порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ і закладів, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області" (далі - Порядок) (т.1 а.с.72-77), закріплює, що призначення на посаду та (або) звільнення з посади керівників вирішується виключно на пленарних засіданнях обласної ради за процедурою, встановленою цим Порядком.

Пунктом 3.3. вищевказаного Порядку (т.1 а.с.73зв.) передбачена можливість розірвання трудових відносин з керівником в період між пленарними засіданнями обласної ради з підстав, передбачених ст.ст. 36, 38, 39, 40, 41, 45 КЗпП України або інших, на підставі розпорядження голови обласної ради. В той же час абз.3 п.3.3. Порядку (т.1 а.с.73зв.) встановлює обов'язкову необхідність затвердження такого розпорядження голови обласної ради про звільнення керівника, на пленарному засіданні обласної ради.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Вирішуючи позов про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд має враховувати, що тільки правомірно накладені стягнення можуть бути підставою для звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України, а тому необхідно з'ясувати, систематичне невиконання яких саме трудових обов'язків позивачем передувало його звільненню.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

У справі, яка переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли вірного висновку про те, що позивач підлягає поновленню на роботі, оскільки встановлено, що Розпорядження Голови Запорізької обласної ради №84-св від 20 травня 2015 року про звільнення позивача не було затверджено на пленарному засіданні Запорізької обласної ради. Крім того, застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення не є співмірним з характером порушення, яке сталося за відсутності суб'єктивної провини у цьому позивача, в силу незалежних від нього об'єктивних причин.

Разом з цим, апеляційний суд вірно вказав про те, що ухвалюючи рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у солідарному порядку із Запорізької обласної ради та ОСОБА_5, районний суд не врахував, що нормами трудового законодавства солідарне стягнення зазначених сум не передбачено, а висновок про те, що Комунальне підприємство "Готель "Україна" Запорізької обласної ради не є належним відповідачем - помилковим.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах саме з Комунальним підприємством "Готель "Україна" Запорізької обласної ради, в якому останній працював керівником та отримував заробітну плату саме із фонду заробітної плати вказаного підприємства, а не Запорізької обласної ради, а тому з Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради, як з юридичної особи, що має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки, належить стягнення незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного апеляційним судом вірно встановлено фактичні обставини справи щодо розміру середньої заробітної плати, яка підлягає виплаті та враховано, що середній заробіток працівника визначається відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08 лютого 1995 року за № 100 (100-95-п) .

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року (у не скасованій частині) та рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргуЗапорізької обласної ради, подану представником ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Запорізької обласної ради, ОСОБА_5, Комунального підприємства "Готель Україна" про визнання незаконним розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без змін.