розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до автогаражного кооперативу Граніт, третя особа - ОСОБА_6, про визнання рішення загальних зборів членів кооперативу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року,

У лині 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в загальних зборах членів автогаражного кооперативу Граніт (далі - АГК Граніт) від 5 червня 2016 року приймали участь менше ніж 2/3 членів кооперативу, частина з яких брала участь як уповноважені, порядок обрання яких в статуті кооперативу не визначено. Вважали, що рішення, які були прийняті на таких зборах щодо обрання голови кооперативу, його уповноважених органів та затвердження звіту діяльності кооперативу є недійсними та призвели до порушення їх прав як учасників кооперативу.

У звґязку цим, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд визнати рішення загальних зборів членів АГК Граніт від 5 червня 2016 року недійсними.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2016 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено. Визнано рішення АГК Граніт, що викладені у протоколі загальних зборів від 5 червня 2016 року, недійсними. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 15, 41 Закону України Про кооперацію, дійшов до правильного висновку про те, що п. 25 статуту кооперативу передбачено, що правомочними є як загальні збори, так і збори уповноважених, у разі присутності на них не менш ніж 2/3 усіх членів кооперативу, а Закон України Про кооперацію (1087-15) , та положення статуту кооперативу не містять обмежень щодо одночасної участі у зборах і членів кооперативу, і уповноважених.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 5 березня 2014 року № 6-10цс14, яка згідно ст. 360-7 є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ